жебраки, волоцюги, облудники! — Не маючи достатніх коштів для своїх владицтв, східні патріархи їздили на Україну і в Росію, а також посилали своїх посланців по милостиню. Часто під виглядом таких посланців виступали всілякі
пройдисвіти та авантюристи.
14 ...ксьондзе біскупе луцький...— Ідеться про К. Терлецького, див. прим. 1.
15 Никифор — протосингел (перший заступник) константинопольського патріарха, голова антиуніатського Брестського собору 1596 р., діяльний учасник Острозького вченого гуртка. Був неправдиво звинувачений у шпигунстві на користь Туреччини і кинутий до Марієнбурзької фортеці-тюрми, де й помер.
16 Євангеліє від Матвія, XIX, 27.
17 Холмський єпископ — Д. Збируйський, див. прим. 1.
18 Саксон і майдебурзьке право — зведення законоположень, якими керувалися уряди міст, котрим надавалося право самоуправління (магдебурзьке право). Тут мається на увазі, що Д.Збируйський був міщанином, можливо, лавником.
19 Пінський [єпископ] — Л. Пельчицький, див. прим. 1.
20 Євангеліє від Луки, XIV, 33.
21 Євангеліє від Марка, VIII, 38.
22 ...баламутом... Ісидором...— Ісидор (? — 1463)—грецький єпископ, потім митрополит "всієї Русі" (з 1436 р.). На Ферраро-флорентійському соборі 1440 р. згодився на унію грецької та римської
церкви, за що дістав титул кардинала.
23 Ієремія — патріарх константинопольський у 1572—1594 рр. Під час поїздки за милостинею в Москву відвідав у 1588—1589 рр. Україну, втрутився тут у церковні справи, рішуче ставши на боці братств проти місцевих ієрархів, усунув двоєженця митрополита Онисифора, встановив посаду патріаршого екзарха (намісника) тощо.
24 Євангеліє від Матвія, XII, 34.
25 Книга пророка Ісаї, І, 2.
26 Євангеліє від Матвія, VII, 15.
27 Євангеліє від Матвія, V, 29.
28 Євангеліє від Іоанна, X, 1.
29 Євангеліє від Іоанна, XIV, 15.
30 Послання Павла до галатів, І, 8.
31 Скорочена цитата із "Об'явлення Іоанна Богослова" (Апокаліпсис), XXII, 18—19.
32 Послання Павла до филип'ян, III, 17—19.
33 Це сказав не Павло, а Петро в Першому посланні, IV, 5.
34 Євангеліє від Іоанна, І, 12—13.
35 Яків та Ісав — біблійні персонажі, сини Ісаака та Ревекки; старший син Ісав продав братові Якову своє первородство за хліб і сочевичну юшку (Буття, XXV, 29—34).
36 Євангеліє від Луки, XVI, 15.
37 Григорій (Чудотворець, ? — 270 рр. н. е.)—єпископ Неокесарії, автор ряду богословських книг; Василій Великий (329—378) — християнський богослов; Златоустий Іоанн (347—407) — богослов, автор багатьох проповідей, книги "Про священство" та ін.
38 Послання Павла до галатів, III, 27.
39 Євангеліє від Луки, XXII, 27.
40 Євангеліє від Луки, IX, 48.
41 Анна — за євангельською легендою, іудейський первосвященик, тесть Каіафи, який судив Христа. Каіафа — призвісько іудейського первосященика Иосифа, поставленого римською владою. Він порадив покарати Христа смертю, брав участь у суді над ним, переслідував його послідовників.
42 Пілат Понтійський — римський намісник Іудеї, затвердив смертний вирок Христу. Ірод Великий (73—4 рр. до н. е.) — цар іудейський, відзначався жорстокістю, за євангельською легендою, в його правління народився Христос.
43 Дії апостолів, XX, 28.
44 Дії апостолів, XX, 29.
45 Перше послання Павла до Тимофія, III, 2—7.
46 Подальша повість про напад римокатоликів на Афон не належить перу І.Вишенського, він виписав її з якоїсь старослов'янської книги, додавши свої супровідні вставки.
47 Матеолог Михайло — візантійський імператор Михайло VIII Палеолог (царював з 1259 по 1282 р.); Калойян (Камен)—болгарський цар з 1196 по 1207 р. В описі, який тут подається, змішано події, пов'язані з прийняттям унії візантійським імператором Михайлом Палеологом (6 червня 1272 р.), і події т. зв. Четвертого хрестового походу в час царювання Калойяна. Напад на Афон та землетрус, описаний тут, був за Михайла Палеолога — це він воював, а потім укладав мир з латинцями.
48 Пропондія (Пропонтида) — Мармурове море; Фракія — історична область на сході Балканського півострова між Егейським, Чорним та Мармуровим морями; Феталія Фессалія, область на півночі Греції в басейні р. Пенея; Ахаїя — давня назва північної приморської області Пелопоннеса (Греція). Пелоповий острів — це півострів Пелопоннес.
49 Послання Павла до римлян, XII, 19.
50 Георгій Зограф — монастир на північно-західному схилі Афона. За легендою, в цьому монастирі образ великомученика Георгія сам по собі написався на дошці, тому Георгія назвали Зографом, тобто живописним.
51 Перше соборне послання Петра, III, 14.
52 Євангеліє від Іоанна, XIV, 26.
53 Євангеліє від Іоанна, XIV, 16.
54 Вільний переказ слів Євангелія від Іоанна, XVI, 12—13.
55 Едем — за біблійними легендами, рай.
56 П'ятий євангеліст.— Ідеться про апокрифічні Евангелія, не узаконені церквою, які, в основному, розповідають про дитинство Христа ("Першоєвангеліє Якова", "Євангеліє Хоми"), а "Никодимове Євангеліє" і "Дії Пілата" — про страждання Христа.
57 Сім боговибраних соборів — це т. зв. вселенські собори, зібрання представників церкви для вирішення питань і справ віровчення, устрою та управління церквою. Сім соборів — це ті, які відбулися до розколу християнської церкви на західну та східну.
58 Махомет Сарасинський — Мухаммед (бл. 570—632), релігійний проповідник, засновник ісламської релігії.
59 ...Аполлінарієві бездушність та безумство...— Аполлінарій Молодший, єпископ лаодикійський (жив у Сірії в IV ст.), засновник секти аполлінаристів, його вчення було засуджене на багатьох соборах, оскільки він заперечував божественність Христа. Аполлінарієва бездушність — заперечення присутності Святого Духа в Христі.
60 Навуходоносор (604—562 або 561 рр. до н. е.) — вавілонський цар-завойовник, захопив Сірію, Фінікію, Палестину, пограбував і зруйнував Єрусалим.
61 ...Єффаєве спалення...—Єффай (Їфтах) — суддя ізраїльський, за біблійною легендою, віддав у жертву Богу через спалення рідну дочку в подяку за перемогу над ворогами.
62 Ксеропотамська обитель (Ксеропотам — по-грецькому сухорічна) — один із найдавніших афонських монастирів на західному схилі. В часи Михайла Палеолога справді був зруйнований землетрусом.
63 ...розпалися, як колись Єрихон при Ісусі, сині Навинім...— Єрихон — одне з давніх міст Палестини в Йорданській долині поблизу Єрусалима; його взяв в облогу іудейський цар Ісус Навін і, за біблійною легендою, стіни міста розсипались од звуку його труб.
64 Сорок святих мучеників — сорок християн, що постраждали в 320 р. в Севатії Вірменській. Пам'ять відзначають 9 березня ст. ст.
65 ...Романа та інших...— У VIII ст. обитель Ксеропотам на Афоні запустіла, так само був у занепаді й храм на честь сорока мучеників. Обитель і храм відновив візантійський царевич Павло, який
звернувся до імператора Романа (очевидно, Першого, царював з 919 по 944 рр.) по допомогу.
66 Давній Сілоам — джерело з купальнею в північно-західній частині Єрусалима. Вода з нього вважалася священною.
67 ...дім його знищено, як колись Саулів.— Саул — цар іудейський (XI ст. до н. е.); дім Саула, за біблійною легендою, занепав, його єдиний внук був каліка (кривий).
68 Рахіль — за біблійною легендою, дружина Якова, сина Ісаака. Плач Рахілі за дітьми оспівав пророк Єремія (XXXI, 15); цей плач начебто чули й тоді, коли Ірод побив немовлят (Євангеліє від Матвія, II, 18).
69 Скаржині книги — "Про єдність костьолу божого...", Вільно, 1577; "Про урядження і єдність костьолу божого...", 1590; "Житія святих старого й нового закону...", Вільно, 1579; "Казання на неділі і свята цілого року...", Краків, 1595; "Нагадування до євангеліків...", 1591; "Казання сеймові"; "Синод Брестський", 1597 та ін.
70 Євангеліє від Іоанна, VIII, 44.
71 Іоанн Богослов — апостол і євангеліст, один із найближчих учнів Христа, автор Апокаліпсису, трьох Послань і Євангелія.
72 Послання Павла до филип'ян, III, 2.
73 Переказ різних євангельських виразів (Євангеліє від Матвія, V, И; X, 24; від Луки, VI, 22).
74 Малборк — Марієнбург, див. прим. 15.
75 ...зачинений також Іоанн на острові Патмі...— Іоанн Богослов був засланий на о.Патмос із Рима, де він проповідував християнство.
Переклад з книжної української мови В. А. Шевчука.