Ночували в монастирі разом з прочанами, божими людьми, і якщо нас пограбували, то при чому тут Любов Андріївна. Я не знаю, скільки тоді одержувала учителька, але вона чесно з своїх власних грошей затулила всі дірки, які завдали нам грабіжники. Покупила вкрадені хусточки, черевики. Цей інцидент не справив на нас ніякого враження, просто ясно було, що не слід ночувати у монастирі. А де? Іншого місця при тодішній організації не було.
Ось проминули роки, а образ відважної, прекрасної людини все стоїть перед очима.
Брали селянських дітей за всю історію в солдати, на каторгу, в тюрму, але мало в їхньому житті було таких ясних днів, як ті, що принесла нам наша учителька.
І це не все.
Успіх з мандрівкою в Полтаву окрилив Любов Андріївну, у неї народилася нова думка: сфотографуватися разом з своїми учнями — отими селюками. І знову убогі напік матері не тільки не стали опором супроти цього заходу, а заметушилися, забігали, повторюючи цикл обов'язкових і неминучих у такій справі заходів. ї я пам'ятаю, що в ті урочисті дні стригла мене не мама без гребінця, на око, а був я одведений в Костян-тиноград до перукаря, став гарний, вродливий, охайний, як ніколи! І треба сказати, що між мною і вчителькою простяглася якась нитка єднання. Вже давно моя душа й серце линули до неї; вже давно і вона висловлювала явну симпатію до мене. Тепер все це набрало свого логічного завершення. Складаючи групу для фотографування, вона посадила мене біля себе і дала в руки тримати її ридикюль. Так фотограф і увічнив цю картину на фото. Воно в мене збереглося до сьогодні.
Того літа вона вийшла заміж за священика Крошкіна і виїхала з села. Я її більше ніколи не зустрічав. Думав про неї багато з найкращими, почуттями.
1 Хомяков Олексій Степанович (1804—1860) —російський поет, публіцист, ідеолог слов'янофілів. Автор вірша "Київ" (1841). І. Сенченко, згадуючи про нього, має на увазі видання: Історія Києва: В 2-х т.— К., 1960.— T. 1, де на с. 347 зазначалося: "У збірнику "Киевлянин" Шевченко прочитав вірш Хомякова "Киев". В цьому вірші, як і в інших ("Орел"), поет-слов'янофіл вихваляв царизм ("северный орел"). Хомяков не визнавав існування українського народу, на його погляд, возз'єднання українських земель було тільки приєднанням споконвічних російських земель до "северного орла". Шевченко виступив проти цих реакційних поглядів у поемі "Єретик".
2 "Слов о" — громадсько-політична і літературна газета, орган "москвофілів". Виходила у Львові в 1861—1887 pp. тут друкувалися історичні та критичні праці Я. Головацького, П. Петрушевича, В. Ружицького та ін. М. Г. Чернишевський у статті "Національна безтактність" критикував реакційні політичні й літературні тенденції газети.
3 ...я читав вірш Некрасова "Мужичок с ного-т о к".— Йдеться про уривок з вірша М. О. Некрасова "Крестьянские дети" (1861).
4 Великоднє завдання — письмове завдання для учнів початкових, церковноприходських шкіл на час весняних канікул, пов'язаних із відзначенням релігійного свята Пасхи, Великодня.
J Пам'ятник Слав и.— Йдеться про Колону Слави — монумент, споруджений на честь 100-річного ювілею Полтавської битви (1805—1811) у центрі Полтави. Автори — архітектори Ж. Тома де Томон та М. Амвросимов, скульптор Ф. Щедрій.
6 Шведська могила — курган під Полтавою, насипаний за наказом Петра І над братською могилою 1345 російських воїнів, які полягли у Полтавській битві зі шведами 27 червня 1709 р.
7 Ворскла — ліва притока Дніпра, на якій розташовані Полтава й Кобеляки.