Ромен кінчає промову;
— ...попи вас сотні років дурили, що ось станеться чудо: позначиться небо, з'явиться месія, оновиться земля, і навіть мертві повстають. Сотні років ви ждали, вірили в чудо, і за сотні років не трапилось жодного чуда. Ми кажемо: соціалізм — це буде щасливе для всіх життя на землі, але це не чудо. Це діло, дуже важке діло, за яке нам треба ще довго боротися, щоб його вибороти, і до якого треба додати мільйонів трудящих, мозолястих рук, щоб його зробити. Соціалізм треба збудувати. Ми його будуємо і збудуємо на базі суцільної колективізації й ліквідації куркульні як класу. Наріжні камені вже покладено. Уже муруємо: на Дніпрі — Дніпрельстан, в Харкові — тракторобуд, на селі колгоспи, машинно-тракторні станції. Незабаром іде вже той час, коли ми по-новому переоремо всю нашу землю, проаеропланимо дороги в небі між заводом в городі й колгоспом на селі, розваляємо старі українські млинки, поставимо машини, освітимо електрикою наше життя й не буде більше хитатися вулицею старий возик на хворих колесах і біля хорошого пам'ятника Ленінові ростиме сад соціалізму. А щоб час цей наблизити, щоб на все це здобутися, обирайте, товариші, до вашої Ради сьогодні найбільш годящих людей, найкращих колгоспників, незаможників, середняків і не допускайте, женіть од влади всіх наших класових ворогів, явних та тайних.
Голос. А можна мені зійти на вашу трибуну?
Ромен. Будь ласка, товаришу Мартюк! Ви ж, здається, не ворог наш...
Мартюк. Ні, тільки я босий, можна? (Зійшовши на приступці, старанно витирає ноги, а зійшовши на трибуну, дає кілька оплесків Ромену). Спасибі!.. Що не кажіть, громадство, а таки товариші з города нам дуже допомагають працювати: то приїдуть шефи у труби заграють, то промову котрий скаже, як говориться, ділом і словом. От і зараз товариші нам допомогли: хліб забрали, а нам промову сказали, а в промові й правда є. Бо таки справді попи нас, християн, одурили. Першим християнам сказали, що прийде Христос незабаром, в скорому часі, другим і третім — через тисячу літ, а вже нашим дітям і батькам,— що прийде, а коли — то "сіє незвісно:". Боюся тільки, щоб так само у вас не вийшло з кооперативними чоботами, як у них — з Христом. Будуть чоботи, а коли — "сіє незвісно". Ну, це не в приклад, а так собі. Бо товариш оратель таку промову сказав, що мені нічого не залишилось, хіба що казочку на здогад, що жив собі чоловік Яшка, порвана сермяжка, так і досі живе: пояс мотузяний, брилик капустяний, на спині латочка, чи хороша моя казочка? Голоси (сміх). Погана!
— Хороша!
М а р т ю к. І ви кажете — погана, хороша. І я кажу — погана, хороша: сірі бички маів, до соціалізму запрягав. А тепер — гай тпру до ярма! Обернувся та й нема. Чи є охота далі слухати, чи нема?
Голоси. Є!
— Нема!
Мартюк. Ви кажете — є, нема. І я кажу — є, нема. Коза за корову править, тараня дуже рідка риба...
Дівчина (до Ромена). Це говорить наш класовий ворог!
Мартюк. Ви кажете —це говорить наш класовий ворог, і я кажу — це говорить наш класовий ворог, так давайте обирати до ради. Я, наприклад, пристаю на думку товариша доповідника вибрати на голову ради найбільш підходящого для партії чоловіка.
Голос. Кого?
Мартюк. Наприклад, Нитика Саву. Ромен. Хто він?
Мартюк. Хто?.. Савко! А йди покажися! Іди, дурнику, не бійся, тобі за це кеті дадуть.
На трибуну в супроводі реготу й протестів вибігає придуркуватий. Верхи на лозині. Сміється. Дівчину наче вітром змело — кудись метнулась. На трибуну ще сходить чоловічок у рудій шапці.
Чоловічок (до Ромена). Товаришу пресідатель! Од імені колгоспників та незаможників кажу: хоч Савка і з бідного класу, але пропонуємо ідійота на трибуну не пускати.
Секретар (пошепки до Ромена). Чуєте, товаришу, що колгоспники кажуть? Товаришу! Товаришу, як вас!.. Але Ромен — як паралізований.
2
На трибуну як вітром виносить Гайку. Але на трибуні він цок-цок, мірний крок, голос діловитий, спокійний. Осторонь стає дівчина і два комсомольці, один з клунком.
Гайка (показавши на Савку). Кандидат? Мартюк. Так. Гайка. Чий?
Руда Шапка. Мартюків.
Сміх.
Мартюк. Обчеський.
Гайка (до зборів, показавши на Мартюка). Каже, що ваш, обчеський! Невже розумнішого з-поміж себе не знайшли?
Пауза.
Ми б, може, погодились і на такого з вас, коли ж з практики знаємо — партія і робітничий клас знає про це. Я уже вам казав, що де на голову сільради придуркуватий ідійотик вийде, там за ним завжди розумний класовий ворог стоїть. Не віримо? (Показавши на Савку й Мартюка). Факт.
Мартюк. Голий і босий стоїть.
Гайка. Чого босий?
Мартюк. Вам видніше згори. Поясніте — чого — ви нам, темним!
Г а й ка (до комсомольця). Гаразд, покажіть, що ви та)уі знайшли.
Комсомолець (дістав з клунка чоботи, ботинки, ще чоботи на кожі, до Мартюка). Ваші, дядьку?
Мартюк — як паралізований.
Гайка. Навіщо ж ото босому ходити? Навіщо ховати?! І пшеницю?
Мартюк (похитнувся). Вирили?
Г а й ка. Ні ще. Але вириємо. Обов'язково! А чобіт одну пару можна, я думаю, можна й вернути. Hal Озуйся! Та не ходи босий.
Голоси. А не ходи босий! Не хочеш? Чи не бачрш? Оце називається сам вже (на Мартюка) в ідійотське положення зайшов.
Руда Шапка. Товаришу Гайко! Я вже давно прошу слова. Ще в вашого ось товариша, од імені колгоспного сектора та незаможників: хоч Савка і з бідного класу, але ми запропонували вашому товаришеві ідійота на трибуну не пускати, а він сам до такого положенія дійшов, що пустив...
Гайка (дає чоботи Савці). Нехай будуть його кандидатові.
Савка хапає і біжить з трибуни.
Руда Шапка. Це перше. А друге — ми пропонуємо наших кандидатів: Набийвоза, Святокума, Кирноса, Хо-диря...
КАРТИНА ВОСЬМА
На зборах цехпартбюро. Ніч.
Майка. ...прилюдне засідання цехпартбюро. На порядку денному, ви самі знаєте, яке питання...
Молодий, Те ж саме.
Гайка. Як болящий зуб. Ромен.
Ромен. Який болить від копирсання поганих зуболі-карів.
Б а й д у х. Значить, на порядку денному безпорядок...
Молодий. Що його завдає вам у нашій роботі Ромен, ти хочеш сказати? Так, безпорядок, смута, розрух. На порядку денному боротьба з опортунізмом.
Б а й д у х. Трім-тірі-рі-льом...
Майка стукотить на молодого.
Ромен. А, може, з сліпою диктатурою цехпартбюро?
Майка. Учора Ромен закинув нам, що партбюро, мовляв, фальсифікує бажання, настрої й думки робітників...
Роме". Спокійно, витримано вела далі допит Майка. Так! Фальсифікуєте! Не побоявся вдруге сказати той, кого в жарт було названо — писатиме далі...
Майка. Ми запросили на сьогоднішнє .партбюро позапартійних товаришів робітників.
Ромен. Значить, це моя перемога. Гайка. Щоб при них і разом з ними перемогти твою демагогію. Молодий. І опортунізм!
Ромен. Будь ласка! Перемагайте! Тільки не до ранку, як учора.
М о л о д и й. Ти вже боїшся ранку? П'ятої години, Ромене?
Ромен. Ви надто довжите ніч. Коротше!
Майка. Навпаки. Через тебе і задля тебе ми вже другу ніч перетворюємо на день. Отже, товариші, на порядку денному — питання Ромена і Роменові. Коротко. Останнім часом товариш Ромен припустився як член партії кількох помилок. Почалося із заяв: якщо ми маємо план, а до нього зустрічний, це означає, що ніякого плану в нас нема, у нашому ентузіазмі більше істерії, аніж натхнення...
Ромен. Оказенили його...
Майка. Наші у справах хлібозаготівель відрядження на село — це фуражирські наскоки, експедиції по хліб та за куницею у землю древлянську і таке інше. Тому на практиці — наслідок: недобір займу на 37 %, а коли призначили іншого товариша, зібрали 111 %, недобір і хліба на селі, але тільки на тій дільниці, якою відав Ромен, страх копнути кулацькі ями; і, нарешті, здача Мартюко-ві. Так-от: чи визнаєш ти, Ромене, оці помилки?
Р ом е н. Ні!
Молодий. Ні? Та ви... ви ж проти наших навіть недостатніх темпів, ви проти запровадження ударництва, соцзмагаеня, ви проти ентузіазму, раз називаєте все це істерією, наркотизмом, а ударників — соцкокаїністами?..
Ромен. Удар — це напружена акція. За ним обов'язково мусить бути реакція. Для виробництва, тим більше машинового, ця система не годиться.
Молодий. Ну а коли у нас в цеху була весь час реакція; може бути за нею хоч раз напружена акція?
Ромен. Однаково це дає тимчасовий дешевий ефект. Ми більше фабрикуємо ентузіазму, ніж потрібніших нам речей і машин.
Гайка. Що не слово, то пишна троянда, що не вислів, то цілий Лассаль. А я люблю...
Ромен. Детство?
Гайка. Детство і цифри. Бо тільки діти і цифри кажуть правду. Наприклад, місяць тому виконували 40 % програми; запровадивши ударництво,— маємо 67 %. Браку було 27 %, тепер — 17 % Коли мені не віриш, спитай ось в товариша конторника.
Конторник (цок на рахівниці, цок). Так. Але браку ви применшили. Не 17 %, а 17,4 %.
Ромен. Я теж за темпи і за цифри, але я за ритм. Одним словом, я за те, щоб не перекручували стрілок на годиннику, як це іноді роблять нетерплячі діти, хоча б їм і хотілось дочасно доскочити соціалізму.
Г а й к а. На жаль, ти її крутиш назад. Скажи, на селі ти мені доводив, що наш план хлібозаготівельний нереальний, перебільшений, економічно для селян не справедливий,, мало не грабіжницький?
Ромен. Так! (До конторника). Будь ласка! На селі 317 господарств, кожне має пересічно п'ять гектарів землі, а з гектара вродило пересічно 46 пудів. Скільки це виходить?
Конторник (цок-цок). 72910 пудів.
Ромен. На насіння треба 7925 пудів, на харчі в розрахунку пуд на місяць людині— 19020 пудів; коням, худобі, свиням — мінімум 14400 пудів, скільки виходить?
Конторник. 41345 пудів.
Ромен. Ми взяли 25740 пудів. Скільки лишилося? Конторник. 5355 пудів.
Р о м е н. А ми що дали? За 25740 пудів? Кілька пар чобіт у кооператив на показ, горілку та пудру?
Гайка. На селі 317 господарств, в кожному пересічно по п'ять їдців, дали по сім метрів на їдця мануфактури — скільки це (до конторника) виходить?
Конторник (цок-цок). 10095 метрів.
Гайка. Трошки применшили-с, товаришу, 11095 метрів. По 25 копійок за метр — це?..
Конторник. На 2773,75 карбованців.
Гайка. Два трактори колгоспові на 1700 карбованців, одну молотарку 2000 карбованців, сто сім бункерів та іншого реманенту селу на 7700, кредитів ріжних, на-сінньо-вих позик на 13102 карбованці. Разом це виходить?
Конторник. 27175 карбованців.
Г а й к а.. На 27175 карбованців ми дали селу машин та краму, на 32175 село нам.