Казали ж комуністи, що діти повинні навчатися, до школи ходити; а як вони до тієї школи ходитимуть, як у них сил немає?
– Точно, пишемо листа, – надихнулася громада. – Сідай, Олено, ти в нас грамотна, пиши.
"Ми сподіваємося, що радянська влада не дасть нам загинути," – закінчила писати Олена. Поставила крапку й задоволено сказала:
– Все. А тепер підходьте, підписуйтеся.
– Коли ж я писати не вмію? – запитала її старенька Катерина Іванців. –Можна, люба, я хрестик поставлю?
– Та ставте, бабусю, а я напишу ваше прізвище, – Олена підсунула папір ближче до старої.
– Дай тобі Боже здоров'я, дитино, – кректала, відходячи, бабуся.
– Всі підписали?
– Всі!
– Ні, я не підписував і підписувати відмовляюся! – почав репетувати голова. – У мене все є! Мені рідна радянська влада всього дала вдосталь, це при панах я був...
– Ага, був, – підхопила Горпина. – А тепер сам паном став. Куди йдеш, то й постіль за собою несеш!
– Ах ти, квочка гелготлива, голову при виконанні ображати смієш!
– Ти сам себе зневажаєш, коли чинити розбій допомагаєш, – не стерпіла язиката Горпина.
– Все, все! Досить вже! – заспокоїла громаду Олена. – Ходімо додому. Листа відправимо й чекатимемо на відповідь...
Вони дочекалися. Відтепер Постановою політбюро ЦК КП(б)У "Про заходи з посилення хлібозаготівель" від 18 листопада 1932 року категорично заборонялося видавати колгоспникам натуральні аванси у тих колгоспах, котрі не виконують хлібозаготівельних планів. Активісти терміново організували вилучення збіжжя в окремих колгоспників та одноосібників, особливо врожаю присадибних ділянок. Його теж зараховували до хлібозаготівель.
За невиконання плану колгоспників та одноосібників штрафували завданням з м'ясозаготівель в обсязі 15-місячної норми для колгоспу чи окремого господарства. Наслідком цієї постанови стала масова смертність. Особливо ж постраждали найбільш уразлива частина суспільства – старі та діти.