54
Вже Ющенко до нас не їде.
Спочатку банк просрав, а потім Україну.
55
Бандеру прихопить хоче "Свобода",
На манівці нас скерувати.
56
Героєм можеш ти не бути,
Та збережи Дрогобич від хапуг.
57
Вони громаду мають десь.
Повикида їх з ратуші громада.
58
Вже щезли горобці у місті.
І для людей вже цвинтарі тісні.
59
Влади нема. Померла влада.
Вінок під ратушу. Амінь!
60
А корінні дрогобичани ще мовчать,
Хоч зайди витворяють Бог зна що.
21.09.2011 – 9.10.2011
---
Я помолюся Богу тихо.
Смиренно згадую гріхи.
Навшпиньках бродить грізне лихо,
Данину мече у міхи.
Суцільний гріх обплутав душі,
Пройдохи, гопники, чинуші.
Моральне свинство зубожіння.
Ми безнадійні в Божім оці.
Нас вже не виправить ніщо.
24.09.2011
СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК
Горіла свічка.
Життя згасало.
Зболіле тіло
Смерті жадало.
Думок не було.
Байдужість всюди.
Які нестерпні
Ці милі люди!
І раптом зайчик,
Що з Сонцем знався,
На стінку скочив.
Він не зазнався!
Дитя світила,
Він був щасливий.
Такий жаданий!
Такий вже милий!
Скакав той зайчик –
І легше стало.
Та чорна хмара
Його застлала.
І дощ вже плакав
Слізьми розлуки.
Летіло тіло
На вічні муки.
Конали люди
В фальшивім жалі.
А зайчик зникнув.
Нема печалі…
Нема вже болю.
Згоріла свічка.
Спить милий зайчик.
Надворі нічка.
25.09.2011
ПО КОХАННЮ ТВОЄМУ ВОЗДАСТЬСЯ…
Ти не скажеш мені, що кохаєш.
Не дозволить це гордість зробити.
Крізь століття мене не впізнаєш.
Будеш поруч у всесвітах жити.
А мільярди сердець у коханні!
Крізь віки пролітають флюїди.
Ми у вічному страсі й бажанні,
Свого серця живі людоїди.
Нам подай заборонене Богом!
Єви яблуко – не перешкода.
Смерть чекає уже нас за рогом,
Та життя свого нам вже не шкода.
Перед Господом і віками.
Це одвічне й солодке чекання.
Почуття не опишеш словами.
Від Кохання інсульти й інфаркти.
Вбите серце у космос полине.
Археолог шука артефакти.
А кохання ніколи не згине.
Вже бульдозер зрівняє з землею,
Що ховали віки від людини.
Побудують Героїв алею,
І затопчуть минуле машини.
Лиш Кохання літа межи нами!
Символ вічний життя і безсмертя.
Десь школярка заучує гами,
А флюїди летять їй до серця.
Поклик крові – і гени працюють!
І хлопчиська той погляд жаданий.
Наші душі нічого не чують.
Лиш би слово почути: "Коханий…".
І у відповідь: "Мила… Єдина…".
Ще не вірять вони в своє щастя.
Для них вічність – кожна хвилина.
А вже далі – як там удасться.
В унісон їхні серденька б'ються.
Шлях до Вічності вказаний точно.
Феєрверки розлук не зітруться.
Не буває кохання заочно.
Все записано в Божих скрижалях.
Й по Коханню твоєму воздасться.
Живемо у космічних цих далях.
Наша думка – про впіймане щастя.
25.09.2011
---
Тебе нема, та голос твій я чую.
Чатую на скрижалях небуття.
У снах твоїх незвіданих ночую –
І проживаю вже чуже життя.
Твої думки стають моїми.
Мої ж у Всесвіт линуть теж.
І оживають вже боїми,
Й життя вже вічне, і без меж.
І аж тоді єдиним цілим
Відчують люди всі себе,
Коли на всьому світі білім
Туга за майбуттям мине.
Ми всі з минулого, одначе
В майбутнє нам проляже шлях.
І мати не одна заплаче,
Як в труну сина ввійде цвях…
25.09.2011
---
Співають на асфальті півні.
Мені наснилося село.
І спогади приходять пізні,
Коли вже пам'ять замело.
О, запах молока корови…
Бабусин хліб пливе з печі…
Матусині смішні обнови…
Смачні рум'яні калачі…
Дитинство й юність вже далеко.
Нема й не буде вороття.
Де полетів ти, мій лелеко?
Згасає в присмерку життя.
І ти у пам'яті зринаєш,
Кохання перше й чарівне.
О душе, й досі ти ридаєш
І знаєш, що воно мине.
А я не вірю, що зі смертю
Кохання згине назавжди.
Не розуму я довіряю – серцю!
І будем разом я і ти…
1.10.2011
---
У серця пам'яті немає.
Воно болить лиш майбуттям.
Поволеньки вже день згасає.
І вічно Смерть у боротьбі з Життям.
Сумну історію розкажеш,
Моє чарівне диво, знов.
В моїм житті ти стільки важиш!
Як в юності, бунтує кров.
Минуло три десятиліття,
Як ми не бачились з тобою.
1.10.2011
---
Ще не старий я, та вже зранку
Заглянув вечір у віконце.
Я витягаю вишиванку,
Бо не побачу, мабуть, сонце.
Холоне кров, німіють кості,
Туманом очі застилає.
Приходять мої дивні гості,
Яких на світі вже немає.
Сидять, мовчать навколо мене,
Та я розмову їхню чую.
Сидять, мовчать навколо мене,
Та чую я розмову їхню.
3.10.2011
---
Вже осінь притрусило снігом.
Іду услід за твоїм слідом.
І серце б'ється в унісон.
Прокинувся. Це був лиш сон.
Живемо нарізно з тобою.
У кожного сім'я та діти.
Та що робити нам з тугою?
Печаль свою куди подіти?
Блукають серця два в пітьмі.
Нема спокою і спочинку.
Та ми з тобою вже не ті,
Не маєм права на зупинку.
Бо лиш зупинимось – і смерть
Візьме нас всіх в міцні обійми.
І як затягне в круговерть…
3.10.2011
ГАЛИНКА
Тебе я зустрів й закохався.
Кохання – це щастя душі.
В коханні тобі я зізнався,
Присвячував ніжні вірші.
Галинко, Галинко, Галинко,
Навік полонила мене.
Галинко, Галинко, Галинко,
Кохатиму вічно тебе.
Разом не судилося бути.
У тебе і в мене сім'я.
Не міг я кохану забути.
В думках ми разом – ти і я.
Галинко, Галинко, Галинко,
Навік полонила мене.
Галинко, Галинко, Галинко,
Кохатиму вічно тебе.
Роки промайнули так швидко,
Та в серці моєму живе
Кохання до тебе, Галинко,
Воно лиш зі мною помре.
Галинко, Галинко, Галинко,
Навік полонила мене.
Галинко, Галинко, Галинко,
Кохатиму вічно тебе.
7.10.2011
СПАСИБІ ЯНЕКУ ЗА ЦЕ!
Копа
1
Студент жбурнув сире яйце.
Спасибі Янеку за це!
2
У нас немає мух цеце.
Спасибі Янеку за це!
3
Табачнику ти плюнь в лице.
Спасибі Янеку за це!
4
Підсмажу зранку я яйце.
Спасибі Янеку за це!
5
Ти просто маєш буть борцем.
Спасибі Янеку за це!
6
З кумою дудлимо винце.
Спасибі Янеку за це!
7
І з кумом їли ми сальце.
Спасибі Янеку за це!
8
Купив на ринку я м'ясце.
Спасибі Янеку за це!
9
У Шустера – гниле слівце.
Спасибі Янеку за це!
10
"Чернігівське" – оце пивце.
Спасибі Янеку за це!
11
Реформи проведем мигцем.
Спасибі Янеку за це!
12
Три шкури друть із нас живцем.
Спасибі Янеку за це!
13
На пенсію ідуть мерцем.
Спасибі Янеку за це!
14
Яйцем уб'ємо мух цеце.
Спасибі Янеку за це!
15
Ми чорний хліб їмо з смальцем.
Спасибі Янеку за це!
16
Початок буде лиш кінцем.
Спасибі Янеку за це!
17
Й Азарову ти плюнь в лице.
Спасибі Янеку за це!
18
У нас є секс, і ЦЕ, і ЦЕ.
Спасибі Янеку за це!
19
Ти долар обміняй тихцем.
Спасибі Янеку за це!
20
Від старості – біг підтюпцем.
Спасибі Янеку за це!
21
Шекспір писав сонет про ЦЕ.
Спасибі Янеку за це!
22
За олігархів і винце!
Спасибі Янеку за це!
23
Убий Табачником цеце.
Спасибі Янеку за це!
24
Купив на пенсію яйце.
Спасибі Янеку за це!
25
Потрапив наш народ в сільце.
Спасибі Янеку за це!
26
М'ясце, сальце, винце, яйце.
Спасибі Янеку за це!
27
Тігіпко мріє лиш про ЦЕ.
Спасибі Янеку за це!
28
Бігцем, живцем і підтюпцем.
Спасибі Янеку за це!
29
І Савіку ти плюнь в лице.
Спасибі Янеку за це!
30
Убий Азаровим цеце.
Спасибі Янеку за це!
31
Пристойне "ананас" слівце.
Спасибі Янеку за це!
32
Донбас вступив у гіменце.
Спасибі Янеку за це!
33
Удар Табачника в яйце.
Спасибі Янеку за це!
34
Вже подорожчало сальце.
Спасибі Янеку за це!
35
І подорожчало м'ясце.
Спасибі Янеку за це!
36
Дорожчим стало і винце.
Спасибі Янеку за це!
37
Але нема в нас мух цеце.
Спасибі Янеку за це!
38
Завів Сусанін в болотце.
Спасибі Янеку за це!
39
Продасть земельку вже сільце.
Спасибі Янеку за це!
40
Тут треба бути лиш борцем.
Спасибі Янеку за це!
41
Пливуть роки бігцем, тихцем.
Спасибі Янеку за це!
42
Й Тігіпку, друже, плюнь в лице.
Спасибі Янеку за це!
43
В криницю впало цеберце.
Спасибі Янеку за це!
44
Азаров у Фейсбуці молодцем.
Спасибі Янеку за це!
45
Якщо їж сало і м'ясце,
Спасибі Янеку за це!
46
Якщо читаєш ти оце,
Спасибі Янеку за це!
47
Якщо з кумою п'єш винце,
Спасибі Янеку за це!
48
Впіймаєм муху ми цеце?
Спасибі Янеку за це!
49
Знайшов студентське ти яйце?
Спасибі Янеку за це!
50
Табачнику вінком в лице.
Спасибі Янеку за це!
51
Тігіпку сам скажи про ЦЕ.
Спасибі Янеку за це!
52
Чуже Азаров їсть м'ясце.
Спасибі Янеку за це!
53
Своє сальце має сільце.
Спасибі Янеку за це!
54
Нема за що купить винце?
Спасибі Янеку за це!
55
І "Оболонь" – оце пивце!
Спасибі Янеку за це!
56
Не буде в нас мухи цеце.
Спасибі Янеку за це!
57
Ставай, мій друже, ти борцем!
Спасибі Янеку за це!
58
Азаров став у гіменце.
Спасибі Янеку за це!
59
Убий муху цеце яйцем.
Спасибі Янеку за це!
60
Успішно дочитав оце?
Спасибі Янеку за це!
7.10.2011
ФІЛОСОФСЬКА КОПА
1
Стів Джобс, мабуть, був українцем,
Бо яблуко надкушене – наш стиль.
Він світ змінив. Знайшов в буддизмі віру
У те, чого в житті насправді вже нема.
2
Ми всі філософи потрохи.
Інакше б важко було жити.
В обіймах осені вже літо згасло.
Зима до смерті заморозить осінь.
9.10.2011
---
ДРОГОБИЦЬКИЙ МАЕСТРО
На лавці біля ратуші сидить
Дрогобицький Маестро – пан Сторонський.
Народжує вірші в щасливу мить
Дрогобицький Маестро – пан Сторонський.
І дощ, і сніг, і спека, й холод –
Для творчості нема…
Болить не серце. Це душа болить.
Вірші і музику народжує Маестро.
На лавці біля ратуші сидить.
Лунають щастя й радості оркестри.
Маестро наш не зна спочинку.
Народжує вірші в щасливу мить.
Не обійде він жодну жінку,
Щоб їй рядка не присвятить.
9.10.2011
---
Читайте на ніч вірші, не газети.
Добрішими ставайте хоч у сні.
Майбутнє пророкують нам поети,
Що гинуть у щоденній цій війні.
Поезія народжується в небі.
На небесах твориться дар життя.
Як мало в світі цім дано амебі.
Усе приречене на забуття.
Життя і смерть – не акт, а лиш процес,
Як сходження угору і стрімке падіння.
Та не прославився Дантес,
Що зупинив Поетове прозріння.
Матеріальне Слово, що вбива,
І що народжує Кохання в серці.
Учіться помічать дива,
Що, невпізнанні, гинуть в герці.
11.10.2011
---
Твій погляд зупинився на мені.
Шукала ти минуле чи майбутнє?
Дитинство зайчиком грайливим на стіні
Все скаче, згадуючи про незабутнє.
Розтала юність в поцілунках долі.
Немов туман, розвіялась статечність.
Ми випадкові в цім житті і мимоволі
Все летимо в безпечну безкінечність.
А ти все дивишся і дивишся крізь мене,
Немов у себе мрієш заглянути.
Приходить старість.