Про вічне та сучасне — думи автора

Микола Руденко

Сторінка 2 з 3

Коли духовна культура та еволюція стане наріжним каменем людської сві-домості, лише тоді насправді заперечиться механістичний Маркс зі всіма його наслід-ками і буде стверджене Царство Істини.

***

Культ шлунку як вершини і завершення людської цивілізації є сатанізм в повному зна-ченні цього слова, тому що заперечує будь-який природній енергообмін поміж світами. Володаря намагаються поставити на службу рабу, Господа Сил на службу тьмяній ма-терії.

***

Найголовніше лежить у сфері тонких причин. Якщо зруйнується вся матеріальна втіле-ність, а залишаться тонкі причини, то вся матеріальна втіленість рано чи пізно відно-виться. Тому лише тоді можна побудувати прекрасний світ в матерії, коли сприйнятий та усвідомлений прекрасний світ у дусі.

***

Великі релігійні Вчителі тому не лишили світові синтезу наукового та релігійного сві-тогляду, що за час їхнього життя ще не існувало цього наукового світогляду. Але вони лишили ключ до цього вміщення, і цей ключ – духорозуміння.

***

Якби розвиток людського розуму відбувався гармонійно і врівноважувався духорозу-мінням, цивілізація не впала би в сатанізм. Необхідно виправити страшенний перекіс, який виник поміж духом та матерією, інтелектом та духорозумінням.

***

Випари голого інтелектуалізму – це міазми загибелі.

***

Сини Божі – Б’не Алейм, ті, що при початку людської раси "зійшли на землю і поєдна-лись з доньками людськими, бо вони були прекрасні" і принесли вогонь з небес, навчи-вши синів та дочок людських небесної мудрості, ці сини Божі живуть ще й понині. Во-ни – сутність від сутності найсокровеннішого у наших душах і люди, такі, якими ми можемо стати через еони і манавантари. Храм майбутньої епохи – це не храм якогось окремого Вчителя, хоч би й найвищого, але Храм всіх синів Божих, Б’не Алейм, Ма-хатм та Вчителів людства.

1.01.2002.

Прийшов час духоматерії. Дух без матерії чи матерія без духу повинні відійти. Перше саме по собі є чистою потенційністю, друге – косністю та інертністю. Перше стосується релігії, яка не вмістила розум, а друге – науки, що заперечила дух. Кожна тонка духов-на причина має свої матеріальні наслідки, кожен видимий, речовинний матеріальний наслідок має свою тонку причину. Майбутнє – в розумінні єдності причини і наслідку, у духоматерії. Тонкі явища так само мають підлягати науковим дослідам, як і щільні, але для цього наука повинна бути просвітлена духорозумінням.

***

Якщо релігійна свідомість людей не зможе вмістити науку, остання остаточно стане на аморальний шлях розвитку і цілковито виродиться в чорну магію. Людство, згідно кос-мічних законів, розвинуло в собі здібності високого інтелекту, і ці здібності не можуть віднятись у людини. Але не просвітлені духорозумінням вони обов’язково переростуть у чорну магію і викличуть катастрофічне порушення гармонії світів, яке неможливо буде виправити. Чорна магія є використанням здібностей, які дає людині її природа, з егоїстичною метою. Важливі не так самі здібності, як їхнє використання. З іншого бо-ку, обмеженість світом щільних форм, що доступний сфері п’яти чуттів – це тупік для науки. Для розуміння тонких причин щільних виявів та наукового дослідження цих то-нких причин розум вченого повинен перейти межі трьохвимірного простору, а це не-можливо без вміщення релігійної свідомості, тобто духорозуміння.

***

Досліди в області тонких причин і можливі, і допустимі, і без них неможливо, але ці досліди повинні бути просвітленими духорозумінням чи релігійною свідомістю, інакше вчений вподобиться учню чародія, що випускає джина не знаючи, як його приборкати. Але, разом з тим, вчені, наука повинні дорости до свідомої дії у сфері тонких причин, інакше розвиток свідомості заходить у глухий кут.

***

Досліди у сфері тонких причин повинні бути методичними, обережними та послідов-ними, як і будь-які інші наукові досліди. І ця методологія має базуватись на духорозу-мінні.

***

Духовна причина народжує матеріальний, речовинний наслідок, і це робиться через сферу тонких енергій. Тому вчений повинен безстрашно йти від матеріальних, речо-винних наслідків через сферу тонких енергій до духовних причин. Але для цього підва-лини його серця повинні бути ствердженими на духорозумінні, тільки тоді людина на-буде справжньої влади над духоматерією і зможе стати сотрудником Господнім у тво-ренні світів.

***

Корінь і джерело всього – це духорозуміння.

***

Релігійна свідомість, звільнена наукою від марновірств – це найвище зі всього, чого може прагнути людство.

***

Релігійна свідомість, не випробувана твердим розумом, наукою – марновірство чи емо-ційна невпорядкованість, наука не просвітлена релігією – невігластво і вівісекція без розуміння наслідків своїх діянь.

***

В первісному раю духорозуміння було так само властиво людям, як рибі плавати. Але вони розуміли ці свої здібності не більше, ніж розуміє риба. Потім почали розвіватись здатності до розуміння та осмислення, але це, врешті-решт, відокремило від духорозу-міння. Сутність наступного циклу у тому, щоби у планетарних масштабах повернутись до духорозуміння, вмістивші здатність до осмислення. Для цього духорозуміння пови-нно осмислитись, що неможливо без науки, а людська здатність до розуміння та осми-слення – одухотворитись, що неможливо без релігії. Це також пов’язано з повною і осмисленою, із розумінням всіх причин та наслідків, владою людського розуму над фі-зичною і тонкою матерією, а цієї влади неможливо набути без усвідомленого духоро-зуміння.

***

Уся справжня мораль та етика людства – це усвідомлене духорозуміння.

***

Якщо якісь здібності людей не просвітлені духорозумінням, вони обертаються у егоїс-тичне використання, тобто чорну магію, тому що тільки духорозуміння може надати використанню здібностей людської природи правильного напрямку та мети. У випадку науки відсутність такої мети обов’язково приведе до загибелі цілу цивілізацію та пла-нету, оскільки занадто потужними є сили, які в силах розбудити ці здібності людської природи.

***

Відсутність мети, усвідомленої у духорозумінні, обов’язково поставить натомість мету егоїстичну, тобто чорномагічну, оскільки нічого середнього не існує, чи точніше, існує як перехідний етап у тимчасовості..

***

Сутність людської еволюції полягає у виявленні потенційностей людського Духу, а сутність виявлення цих потенційностей полягає в одухотворенні відповідної цьому ду-ху матерії, і набутті цією матерією властивостей Духу.

***

Повинні бути вироблені певні наукові методи дослідження тонких явищ та енергій і їхнього зв’язку з фізичною втіленістю, інакше не зміниться свідомість вчених, а це ма-тиме катастрофічні наслідки. Неможливо щоб і далі свідомість наукова та свідомість релігійна йшли двома паралельними потоками, які не пересікаються одне з одним, що занадто часто було навіть в тому випадку, коли вчені були релігійними людьми.

***

Всі фізичні джерела існування людської цивілізації рано чи пізно вичерпаються. А що прийде натомість? Сонячна енергія, чи енергія вітру, чи атомна, чи термоядерна. Дві перших на даний час ще не довели своєї здатності в повному об’ємі замінити нафту та газ. Дві останніх більше належать до сфери чотирьох вимірів, аніж фізичного світу, оскільки пов’язані з розщепленням та синтезом найменших часток означеної речовини – атомів. На даний час цивілізація розвивається вампіричним, екстенсивним способом, нічого або майже нічого не даючи біосфері навзамін. Якщо людство зможе цілком за-мінити енергіями які пов’язані зі світами вищих вимірів фізичні джерела енергії, не змінивши при тому свого мислення, цивілізація дещо відтягне свій крах, але за рахунок вампіричного ставлення до невидимих, іншовимірних світів. Це незворотньо порушить світову гармонію, і без будь-якої війни спричинить загальнопланетарну катастрофу. Про конкретні механізми цієї катастрофи ми можемо лише здогадуватись. Лише свідо-мість стосовно вищих світів і наслідків, які ми спричиняємо там своїми діяннями, може врятувати цивілізацію від загибелі та уникнути сатанізму у її проявах.

***

Справа не в тому, щоби відмовитись від використання на благо людства яких-небудь фізичних чи тонких енергій, справа в тому щоби, будучи на своєму місці у всесвіті, ко-ристуючись віддавати те, що тобі належить віддавати. І ось це "щось": усвідомлюючи світи божественої думки, намагатись втілити її відображення на землі. Без цього не бу-де природнього, глибинного енергообміну між Тонким та Вогняним світом і земною втіленістю, світом Божественної думки, тонких енергій і земною матеріальністю. Від-сутність такого природнього енергообміну призведе до того, що розвиток світу піде всупереч Божественним планам і, як наслідок, викликатиме на реакцію очищення, тоб-то гнів Господень. У випадку безнадійного творення це приведе до завершення історії цього світу, катастрофи, стагнації, хаосу та розпаду.

***

Високе мистецтво завжди проявлятиме світ Божественних образів у земній матеріаль-ності, і воно пізнається по його впливу на душу людини.

***

Свобода слова та думки – це лише можливість людині подорослішати, перетворившись з об’єкта у суб’єкт еволюції. Але набагато важливішим за цю можливість є те, як цією можливістю скористаються.

***

І без сучасної науки люди здійснювали свою людську природу. "Ходив Єнох під богом, і забрав його Бог, і не було його". "І забрав Бог Ілію на небо і не знайшли його тіла на землі, і не стало його". Але є те, що стосується окремих людей і є процеси глобальні. Сучасна цивілізація і наука, що народила її – це процес глобальний, і його необхідно вмістити. Залишений сам на себе, він, цей процес, доведе планету до самознищення, а якщо його заперечувати, намагаючись повернути старі канони думки – його потік змете все на своєму шляху.

***

Живе духорозуміння – це сутність будь-якої релігії.

***

Сутність нового способу мислення повинна би полягати у тому, щоби релігія стала на-уковою, а наука – релігійною.

***

Принципи, спільні для всіх, а не особи – це те від науки, що повинно би прийти в релі-гію. У кожного свій Вчитель чи Аватар і живий зв’язок з ним, і це особиста справа со-вісті кожного, але існує спільний ґрунт, космічні закони, що однакові для всіх – і в цьому шлях до єдності і порозуміння.

1 2 3