Особливо вночі". Можете собі уявити, яку б я мав у господарстві жінку. "Вони не надають значення одягові й кокетству, але доводять часто чоловіків до абсолютного спустошення, як матеріального, так і фізичного, інколи до самогубства й жіноненависництва". В останньому я переконався на собі. Що правда, то правда.
"Гармонійний шлюб, – сказано в гороскопі, – у Скорпіонів буває тільки з Рибою і Дівою. Але ні в якому разі не з Козерогом". Вона, як не дивно, вийшла за Козерога. Радощам моїм тепер немає меж. Я тішусь, ніби мені 18, а не всі 47.
Як тільки на хвильку уявлю, що там за сімейство зібралося: вона ж – Скорпіон, а він – Kosepor! – почуваюся на сьомому небі. Він, Козерог, народився у другій половині грудня чи на початку січня (отож і потягнуло на Північ) під егідою Сатурна. Чоловік, котрий народився у час Козерога, якщо вірити гороскопові, – дуже сумнівна й підступна істота. Найулюбленіший його метал – свинець і сталь. Колір полюбляє чорний і найщасливішим днем має суботу. Характер упертий і злий. Людина дуже витривала і стійка. Шанолюбець і кар'єрист. Крок за кроком, сходинка, за сходинкою йде до наміченої заздалегідь мети. Дуже любить гроші й потакання. З ним важко будь-кому зійтися характером. Його гонор – постійне джерело мук і страждань. Особливо це відбивається на дружині.
– Так їй і треба, – радів я. Мене дивувало тільки одне: як вона може з ним і досі жити? Лише вічні сніги й морози, очевидно, стримують її! Інакше б вона давно була тут. Поруч мене.
Віднині я поклав собі порвати з парубоцтвом і почати життя, як усі нормальні люди, – з одруження. Я познайомився з Биком. Маю на увазі дівчину, що народилася під цим знаком (21 квітня – 21 травня). Хоч планета Венера надавала їй ніжності й жіночності, але, скажу чесно, не без моєї допомоги. Вона справді любила, як і написано в гороскопі, діаманти, смарагди, бурштин, а особливо – центральні універмаги й промтоварну базу. Потяг до гарних речей, квітів, сухих вин і вишуканих ресторанних страв для неї був понад усе.
"Жінка-Бик рідко пробачає тому, в кого по-справжньому закохана", – писалося в гороскопі, й у цьому я переконався днів через два після нашого знайомства: вона мені влаштувала сцену ревнощів у магазині "Бакалія", коли я в однієї дуже симпатичної продавщиці поцікавився, чи вона любить прем'єри італо-французьких кінофільмів.
Моя супутниця зірвала з продавщиці шиньйон, розлила їй на форму п'ятилітрову банку томату й ледь не перевернула касу на інкасатора, – він прибув якраз по гроші з мішком.
"І це ще до одруження, – подумав я. – А що буде, якщо ми подамо заяву до загсу?"
Я знайшов собі Рака. Вона торгувала пивом і дуже любила срібло, перлини, мускатне шампанське й вино "Чорний доктор". Народилася десь між 22 липня і... (достеменно дати уже не пригадую), але знаю, що під опікою Місяця.
Характер, якщо вірити гороскопові й любителям пива, мала дужий, але була надто мрійлива: хотіла ще мати дачу й власну автомашину – волгу чи жигулі. Коли я запрошував її до себе додому, то вона замість того, щоб показати себе господаркою – повибивати килимки, помити посуд, пройтися по доріжках пилососом, – сідала на балконі, нюхала квіточки, а коли сходив місяць, не спускала з нього очей і дуже важко зітхала.
Мене це почало насторожувати. Така в місячні ночі ще, чого доброго, ходитиме по даху й по карнизах. Я жив на сімнадцятому поверсі. Мені тільки не вистачало, щоб вона зірвалася з даху та вбилася.
Я її залишив і не шкодую. Бо з гороскопа дізнався, що з таких жінок часто виходять героїні або істерички. З моєї героїні не вийшло б. Я в цьому певний: за продаж пива ще нікому такого високого звання не присвоювали. Не думаю, що вона була б щасливим винятком. Істерички ж у себе вдома я не хотів.
На танцмайданчику в Палаці культури "Харчовик" я познайомився з українською Бріжіт Бардо.
– В якому місяці ти народилася? – поцікавився негайно я.
– Двадцять п'ятого лютого.
– Риба! – вигукнув мимохіть я. Вона, очевидно, мене не зовсім правильно зрозуміла, бо, коли ми вийшли на повітря і сіли на лавочці, вона упала мені на коліна, заплющила свої (здається, карі) оченята й розтулила ротик, схожий на голландський тюльпан.
"Жінки цього типу народилися під знаком Води, – згадав я. – Риби бувають дуже розумні, але часто – індивідуалістки. Своїх чоловіків беруть під каблучок. Їхній настрій і здоров'я залежать від фаз Місяця".
Не дай Боже, аби з такою одружився.
"У період місяцестояння вони повні енергії". "От як зараз", – мислив мовчки я. "Під час народження молодика відчувають апатію, втому і неприязнь до рідного чоловіка. Найсприятливіші шлюби бувають з Биком, Раком, Козерогом і Скорпіоном".
"Риби дуже тягнуться до Овенів". Я, до речі, належу до Овенів – народився між 21 березня і 21 квітня під знаком Вогню. Постійно перебуваю під покровительством Марса. Маю дужий характер, талант керівника, хоч поки що ним не став. Люблю червоний колір. Скажімо, рубін. Найщасливіший день для мене – вівторок. Це підтвердилось. Саме по вівторках мені починали робити операції (їх усього було п'ять), і всі вони кінчалися щасливо.
Отже, Риби тягнуться до Овенів, але Овенам краще з Рибами не одружуватися: відчутна різниця у характерах і мають неоднакові смаки до страв.
– Шукай собі, Рибонько, Рака, – щиро порадив я.
– Ти мене не гак зрозумів, – спалахнула вона при місячному сяйві, підвелася, намагаючись натягнути на свої гарні коліна мініспідничку. – Я перевіряла тебе...
– A я тебе, – відповів я. – Тобі до пари був би Козерог...
– Ти Скорпіон, – закричала вона.
– Я – Овен, Рибко. Скорпіони народжуються між 24 жовтня i 22 листопада. Мають характер потайний. Завжди страждають, пожирають самі себе й інших, народжуються із попелу. Вони замкнуті й обережні. Я не такий...
Але вона мене, здається, не слухала. Сльози заливали Їй очі.
"Тяга Риб до Овена таки справді велика", – погодився я з гороскопом і вивів її з парку, на ходу витираючи своїм носовичком сльози й фарбу під її очима.
Для рівноваги через тиждень я познайомився з Терезами (24 вересня – 23 жовтня). Вона приймала в сусідньому гастрономі тару.
Терези, я знав, завжди знаходяться під високою опікою Венери.
Й це надає жінкам дуже привабливого вигляду, хоч водночас робить їх вередливими. Терези як ніхто люблять ніжитися у постелі.
"Гм, – подумав я. – Хто ж тоді мені готуватиме сніданки перед першою зміною?"
"Терези обожнюють прикраси, полюбляють тістечка. Особливо кремові й з горіхом, – читав я далі. – Їхнє головне заняття – кохання. Вони часто самі закохуються, а ще більше люблять, коли закохуються в них". "Я на це й сам страждаю", – подумав я і зрозумів, що з такою ми характером не зійдемось. Я глянув Терезам в очі. Вона глянула мені. Наші погляди зустрілися. Вона сором'язливо опустила довгі, як у соняшника, вії.
"Гра в кохання, – згадав я гороскоп. – А насправді дешевий флірт. Носки ніг розставляє дуже широко: один – ліворуч, другий – праворуч. Це свідчить про те, що вона може кохати двох, а то й трьох чоловіків одночасно. За найменшого докору непритомніє і ллє безпричинно сльози".
Таких я уже мав, але все ж присунувся до неї ближче й обхопив рукою стан... "Осетинський", – завважив я і вголос додав:
– Про що ти думаєш?
– Про тебе, любий.
"Підступність і улесливість – невід'ємна риса Терезів. Вони лагідні, як кішки, але у хвилини роздратування нічим не поступаються пантерам".
– Як нам буде гарно, коханий, коли ми з тобою будемо завжди разом, – сказала вона, ніжно до мене пригорнувшись.
Усе йшло за гороскопом.
"Хоч сама народилася під знаком Терезів, але чинить, як Скорпіон. Мабуть, вважає, що я слабохарактерний і безвольний. Терези, більше ніж солодощі, люблять компліменти й гарні слова".
– Ти моє сонечко вечірнє, – промовив я, щоб на практиці перевірити один-два абзаци із гороскопа. Бо вона таки мені справді подобалася, і я хотів перевірити все до кінця. Вона вдячно посміхнулася і почала тертися щокою об мою неголену щоку...
"Терези нагадують дітей, вони ніжні й довірливі. Дуже люблять гратися і лащитись, особливо тоді, коли в пляшку лимонаду підлити склянку шотландського віскі чи 200 грамів вірменського коньяку".
"Де ж ти в цю пору дістанеш той коньяк?" – з сумом подумав я і почухав потилицю.
"Під знаком Терезів народилися: Софі Лорен, Бріжіт Бардо, Мата Xapi i Боря Брондуков з кіностудії імені Довженка".
"Нічого собі товариство, – подумав я. – Гарний букет".
"Гармонійний шлюб може бути тільки зі Стрільцем, Близнюками і Водолієм. З Овеном, Козерогом і Раком спілка несприятлива".
Я їй так і пояснив. Навіть показав гороскоп.
– Нам краще не одружуватися.
– Ти хам...
– Я – Овен, – повторив я. – Розумієш – Овен. Знайди собі Близнюка. Зовні він може бути схожий на мене, аби тільки народився після 22 травня і до 21 червня.. Ми з тобою не можемо бути щасливі. Прочитай сама: "Між Овеном і Терезами швидко настає сердечне охолодження". Воно вже настало... А от з Близнюками, – казав я, – тобі буде легко. Близнюки постійно перебувають під егідою Меркурія. Характер мають гнучкий. Люблять ртуть, опал і всі кольори райдуги. Близнюки швидко пристосовуються, а ще швидше переходять на будь-яку мову. Із них виходять гарні поліглоти, швейцари, філософи, ресторанні музиканти, кандидати різних гуманітарних наук, а також критики.
– Ти – хам, – повторила вона. – Хам з великої літери.
– Ти мене переоцінюєш, – перебив я, дивлячись на її тремтливі губи, що скривилися у дивовижно-інтимній гримасі. – Я, на жаль, Овен і чиню так тільки задля тебе. В нас не було б сімейного щастя.. Прощай...
Ми розійшлися з нею.
Одного літнього дня я поїхав на Труханів острів. Повз мене пройшла по-пляжному казково одягнена дівчина. Коли я догнав її і ліг поруч неї загоряти, не стримався, щоб не запитати, коли вона народилася.
– Двадцять п'ятого серпня, – відповіла вона.
– Ви – Діва?! – вигукнув я, ще не знаючи, радіти цьому чи плакати.
– А ви – нахаба.
– Чого ти сердишся? – перейшов я на "ти", щоб бути до неї ближче.
– Так мене ще ніхто не ображав, – мовила вона, сердито роздувши свої тонкі й тремтливі ніздрі, що промовляли про її неабиякий, як написано в гороскопі, темперамент i хтивість.. – Ти сумніваєшся в моїй добропорядності...
– Мене особисто цікавить зовсім інше...
– Чи є у мене постійна прописка, кооперативна квартира й гараж під майбутні жигулі? – Вона різко підвелася на своїх засмагло струнких ногах і пішла геть.
Я кинувся спочатку за нею:
– Слухай, скажи хоч, де ти живеш.
– Якщо я тобі подобаюся по-справжньому, можеш знайти мене завтра під оцим самим кущем!
Я помчав додому.