Повісті "Ключ до вбивства" та "Європа-блюз" уперше публікуються 2006 року київською Видавничою компанією "КИТ", разом із перевиданням вищезгаданих трьох творів, у сьомому томі семитомного доробку Олега Чорногуза. Оскільки всі п'ять текстів поєднані спільністю жанру (пародії на міліцейські детективи), місця дії (Київ), персонажами (київські міліціонери та інші кияни), та навіть наскрізними героями (наприклад, майор, а згодом полковник і генерал Ситорчук фігурує у всіх п'яти творах, у двох перших як один із головних героїв, а у решті як епізодичний персонаж, та капітан Дубль, як головний герой, сержанти Квочка, Голубей і Ягідка й приватний сищик Кублей — у трьох з п'яти творів), то за бажанням ці п'ять текстів можна вважати пенталогією.
[1] До відома окремих читачів ця повість писалася в дружньому співавторстві з письменниками гумористами Владиславом Бойком та Іваном Немировичем. (Щиросердне зізнання автора).
[2] Надто допитливим читачам пояснюємо, що Арнольд Іванович з дитинства кохався у класиці й свого песика назвав, як ви здогадуєтесь, ім'ям героя однойменної байки Л. І. Глібова. (Примітка автора).
[3] Надто уважним читачам, звичайно, не треба пояснювати що таке КВІКК. Іншим же пояснюємо: КВІКК — назва Клубу веселого і кмітливого книголюба, запровадженого на сторінках республіканської газети "Друг читача". (Примітка автора).
[4] Догадливий читач, безперечно, знає, що автор має на увазі не французьких монархістів XVIII ст. так званих прибічників Бурбонів, а звичайних музикантів, що грають на роялі. (Примітка автора).
[5] Автор має на увазі епізод зі своєї повісті-пародії "Пограбування на вулиці Степана Руданського", в якій діють ті ж самі головні герої. (Примітка упорядника збірки).
[6] Читач, обізнаний з книгою арабських казок "Тисяча й одна ніч", безперечно, знає, що іфрит — це дух, якого випустив з пляшки недосвідчений рибалка. (Примітка автора).
[7] Маються на увазі ілюстрації талановитого українського графіка до віршованого іронічного епосу Івана Котляревського "Енеїда". (Примітка упорядника збірки).
[8] Запалювати ворожі кораблі — очевидно, натяк автора на Архімедову витівку, яка сталася близько 214 року до нашої ери. Великий давньогрецький фізик і математик Архімед спалив римський військовий флот у сіракузькому порту за допомогою дзеркала. (Примітка упорядника збірки).
[9] "На однойменній фабриці" — тобто на тютюновій фабриці. (Примітка упорядника збірки).
[10] З метою конспірації даємо дещо неточну назву димової шашки. (Примітка автора).
[11] Сучасному інтелектуальному читачеві не має потреби пояснювати, що таке Пікаділлі чи Ріджентс-стріт, а щодо Лисої Гори, то це улюблене село майора Ситорчука, куди він у вільні хвилини завжди збирався поїхати і повудити рибку. (Примітка автора).
[12] Добре начитаному читачеві зрозуміло, що Голохвостов — головний герой п'єси М. Старицького "За двома зайцями". (Примітка автора).
[13] О свята простота! (Лат.). (Примітка автора).
[14] Щодо наших сучасних класиків, то автор, очевидно, навмисне ставить тільки перші літери їхніх прізвищ, щоб його не звинуватили в суб'єктивізмі. Але видавництво (журнал чи газета, словом, той, хто друкуватиме цей твір) може розсекретити літери і сказати читачам точно, хто із сучасників на сьогоднішній день уже класик, а хто — ще ні. Після видання цієї книги про це знатиме й сам автор. (Примітка редактора). Очевидно тут автор жартує, видаючи власну примітку за примітку редактора. (Примітка упорядника збірки).
[15] Піквік — натяк на головного героя роману Чарльза Діккенса "Посмертні записки Піквікського клубу". (Тут і далі до кінця твору у виносках примітки автора).
[16] Шляхетність зобов'язує (франц.).
[17] Друже, лихий поплутав (франц.).
[18] Так гидко, що далі нікуди (франц.).
[19] Тут надто душно (ісп.).
[20] Це не зовсім приємно. Тут дме (ісп.).
[21] Вічно молодим не будеш (франц.).
[22] О, любий друже, добрий день, хорошо — набір слів з трьох мов: грузинської, узбецької, литовської. (Прим. авт.).
[23] Мені обов'язково треба побачити пана... (франц.).
[24] Я не розумію (франц.).
[25] Кошмар, чорт забирай (франц.).
[26] О, він мертвий (франц.).
[27] Це неможливо! Я не вірю цьому. Боже мій! Я, мабуть, п'яний (англ.).
[28] Від яйця до яблука (лат.).
[29] Ах, мій любий пане... (франц.).
[30] Від яйця до яблука (лат.).
[31] Хліба і видовищ (лат.).
[32] Я людина, і ніщо людське не чуже мені (лат).
[33] Що написав, те написав (лат.).
[34] З точки зору вічності? (лат.).
[35] О доки будеш, Парфеноно, зловживати моїм терпінням? (лат).
[36] Це комедія. Це гидко... (франц,).
[37] Друг дому (франц.).
[38] При зачинених дверях (лат.).
[39] Облиш, мій любий! (франц,).
[40] Ніна Андрєєва — совєтська публіцистка, що 1988-го року прославилася як автор маніфесту "Не можу поступатися принципами". У цьому газетному тексті вона різко виступала проти критики Йосипа Сталіна та виправдовувала сталінські репресії. (Примітка упорядника збірки).
[41] "Стислість — сестра таланту". Антон Павлович Чехов. (Примітка упорядника збірки)
[42] "І який же росіянин не любить швидкої їзди?" Микола Гоголь, "Мертві душі". (Примітка упорядника збірки)
[43] Про справу афганця Джима Пеленса йдеться в романі Олега Чорногуза "Воскреслий із мертвих", де капітан Дубль є одним з головних героїв. (Примітка упорядника збірки)
[44] Очевидно, йдеться про одного із Задніпровських — сучасних популярних українських акторів, але про якого саме, на жаль, нам невідомо. (Примітка упорядника семитомного зібрання творів Олега Чорногуза).
[45] Тут присутній деякий анахронізм: події повісті "Європа-блюз" відбуваються пізніше, ніж події творів "Воскреслий із мертвих" та "Ключ до вбивства", судячи з того, що у двох останніх в Україні грошима є ще купоно-карбованці, а у "Європі-блюз" вже гривні (заміна одних на інші відбулася у 1996 році); і у "воскреслому" та "ключі" Ситорчук вже є генералом, а тут, у "Європі", він названий лише полковником. (Примітка упорядника збірки).
[46] "Лель" — перший український еротичний журнал. Позиціонував себе як ілюстрований літературно-художній і науково-популярний журнал про кохання, що робило його унікальним не лише в Україні, а й у Європі. Назва походить від імені давньослов'янського бога кохання. Засновником і незмінним головним редактором журналу був поет і журналіст Сергій Чирков. Видавався з 25 червня 1992 по грудень 2003 року. Що ж до "Ковбоя", то це напевно натяк на "Плейбой". (Примітка упорядника збірки).
[47] Антон Макаренко (1888–1939) — видатний український педагог і письменник, який перевиховував юних злочинців, перетворюючи їх на достойних людей. (Примітка упорядника збірки).
[48] Вірш Володимира Сосюри. (Примітка упорядника збірки).
[49] На жаль, тут пропущене речення. Напевно, питання — де саме знаходиться притон "Європа-блюз". (Примітка упорядника збірки).
[50] Хоча в час, коли відбуваються події, в Україні грошима були вже гривні, багато хто за старою звичкою ще з совєтських часів називав їх карбованцями або рублями. (Примітка упорядника збірки)
[51] "Бобиком" неофіційно і жартівливо у совєтські часи називали автомобіль-позашляховик "ГАЗ-69". (Примітка упорядника збірки).
[52] Наш герой, очевидно, натякає на кривавий каральний орган — НКВД СРСР та на одного з його керівників — наркома Генріха Ягоду. (Примітка упорядника семитомного зібрання творів Олега Чорногуза).