Я саме наголо постригся.
— Ну, то дивіться, щоб не полетіло...
— Та невже ви думаєте...
— Я нічого не думаю. Це так, — для профілактики. Ось вам квитанція. На одну ніч.
Після цього дякуйте — і до палатки. А вже в палатці:
— То ти жонатий?
— Ну, знаєш, так вийшло. Розумієш, довго розказувати. Я тоді був п'яний.
— Чому ж ти мовчав? Чому ж ти мені не сказав нічого?
— А ти мене хіба питала?
Теж правильно: перед тим як закохуєшся, поцікався сімейним станом, щоб "пір'я не летіло".
Про сни, богинь і пластилін
У житті трапляються й непередбачені ситуації. Скажімо, сняться сни. Це вже не такі безстрашні видіння, які ви бачили до одруження. Сни в молодожонів бувають інші. Одним сняться чайники і каструлі, іншим — етажерка і ночви, тим, хто довше живе сімейним життям, — шафа і стіл.
Молодожони, як і всі нормальні люди, часто крізь сон вигукують. Дружина може, обіймаючи вас, сказати: "О мій Сашо!" Хоч вам видніше, як вас звати.
Сняться не тільки такі сни вашій благовірній, сняться вони й ам. Приміром, вам сниться інколи перша любов. Ви її обнімаєте, навіть на руки намагаєтесь узяти, але у вас немає сили. Тоді ви хочете бігти і намагаєтесь її піймати... Потім ви пригортаєте її до грудей, цілуєте коси, що пахнуть веснами, обіймаєте за шию. Це вам вдається. Вранці прокидаєтесь, а дружина:
— Любий, ти такий ніжний був зі мною цієї ночі. Я вже й не пам'ятаю, коли ти так мене обіймав.
Дружина говорить, а ви згадуєте сон і думаєте, яка ж вона тепер, де та перша любов? І це ж її в цю мить хтось обіймає?..
А насправді всі жінки однакові. Богинь нема. Богинь малює ваша уява. Але дехто із скептиків не вірить у це. І щоб переконатися — розлучається в пошуках богинь. Один мій добрий знайомий до нинішнього дня шукає ту богиню, а знайти не може. Каже, взяв першу — була, не гріх, що забожусь, біс. Не витримав — утік. Друга виявилась відьмою. Дременув. Третя — гірше диявола. Четверта — демон, п'ята — дракон. Шоста здавалася голубкою, коли пожив — гірша двох попередніх. Сьома, думав, янголя, але помилився: лютіша двох попередніх і зліша трьох останніх. Тепер живе з восьмою і каже, що коли б була схожа хоча б десятою частиною на першу його жінку, то буда б янголятком.
Про відповіді. Після одруження знайомі жартома питають:
— Ну, то як воно там замужем?
— Ти знаєш, коли б знав, що так буде, не женився б. Квартири нема, грошей нема, відпочинку нема. І взагалі, крім боргів, нічого нема. Та й жінка каже: "Аби хата не без чоловіка".
Так відповідають "скрипуни".
— Ну, то як там?
— Ти знаєш, непогано! Тільки ти мені поясни, звідки такі беруться? Дівчиною була як кішечка, жінкою стала — достеменно, як тигра.
Так відповідають "помірковані". А ви належите до "оптимістів" і відповідаєте так:
— Знаєш, коли б знав, що так добре одруженому, був би ще в сорок два роки женився.
Це перша форма відповіді. Друга:
— Єдине, що я тобі пораджу, — женись, і неодмінно в п'ятдесят років, і тільки на молодій.
Чому на молодій? Ви, безперечно, помітили, як багато є бажаючих одружуватися на молодих. Безумовно, одружуватися рекомендується тільки на сімнадцятирічній. По-перше, вона дуже молода, подруге, вона абсолютно нічого не знає, не розуміє і нічого не бачила (це ви так думаєте). А по-третє, вона як пластилін. Тобто перебуває в тому стані, в якому з неї можна виліпити все що завгодно.
А з старшої? Що ви виліпите з старшої, коли вона вже затверділа, хоч і в неї серце не камінь? Вона все знає, все розуміє, і не ви її, між нами кажучи, а вона вас обведе навколо пальця. Щоб не йти з вами в ресторан чи їдальню, вона вигадає, що там погано готують страви і примусить вас обідати дома. Маючи гарну спеціальність, працюватиме, приноситиме гроші і вбиватиме собі в голову, що тільки завдяки їй ви "тримаєтесь на цьому світі". Отже, одружуйтесь на молодій. З нею ніякої мороки; борщу готувати не вміє, самі варіть. Не хочете — йдіть у ресторан, і вона з вами побіжить. Було б за що бігати. Кулешу варити не вміє, смаженю готувати не вміє, тортів пекти не вміє. Тож вам немає за що її лаяти. Вона вже, будьте певні, не пересолить і не пересмалить. От вам і забезпечений післяобідній спокій. А це — зміцнення ваших нервів, ліквідація головного болю, а також тарілки, миски, мисочки, склянки, ложки завжди залишаються цілими.
От тільки після трьох місяців (буває й раніше) вашого сумісного життя важко визначити, хто ж з вас фігура, а хто пластилін.
Мрія чоловіка – ідеальна дружина
Ви одружились. Нарешті ви дочекалися цього омріяного дня, коли у вашій кімнаті є істота, на якій ви можете зганяти свою злість.
Чоловіки — самолюбці. Всі вони вважають, що жінка — ніжне створіння, яке природа випестувала для них. Жінка робить для вас усе. Але, між нами кажучи, ви ще бажаєте: щоб вона гаряче цілувала вас, коли ви її не цілуєте. Прала шкарпетки, носові хустинки (ви ж не вмієте), штани, майки, сорочки (нижні й верхні), простирадла, фіранки, наволочки, покривала, скатерки. Мила підлогу, вам голову, каструлі, миски, виделки, ложки, ложечки, банки, склянки, пляшки і горщечки. Штопала (те, що й прала). Замітала кімнату, коридор, кухню, подвір'я. Носила хліб, крем-соду, вранці розсіл, оселедці, цукор, хліб, рис, борошно, чай, молоко, сіль, мило і здавала в магазин пляшки з-під горілки.
Водночас ви хочете (не хотіли б, а хочете), щоб ваша дружина була:
а) найсимпатичніша;
б) найакуратніша;
в) найрозумніша (це для людей, для вас це найстрашніше, а тому подумайте про себе);
г) найкультурніша.
Щоб ваша дружина знала:
а) класиків рідної літератури;
б) класиків братніх літератур;
в) всіх класиків усіх літератур;
г) те ж саме — про композиторів;
д) художників, учених, винахідників, лауреатів;
е) мандрівників, артистів;
є) чемпіонів спорту, космонавтів;
ж) про те, хто з державних діячів голова, а хто не голова;
і) про астрономію як науку.
Щоб ваша дружина любила:
а) те, що любите ви;
6) перш за все вас;
в) те, що до вподоби вам;
г) дбати про вас;
д) бути не завжди з вами, але й ні з ким іншим;
є) віддавати все для вас.
Щоб ваша дружина не любила казати:
а) це зробила я;
б) це стосується мене;
в) це принесли мені;
г) це хвилюються за мене;
д) це придумала я;
є) це залишиться мені.
Щоб ваша дружина не звикала казати:
а) це винен ти;
6) це я добилась без тебе;
в) це треба зробити тобі;
г) це не для тебе;
д) мені сумно з тобою;
е) як не соромно тобі.
Щоб ваша дружина не втручалася:
а) не в свої справи;
6) в чоловічу розмову;
в) в суперечки сусідів;
г) у політику.
Щоб ваша дружина не запитувала:
а) на що ти здатний?
6) що ти умієш?
в) що ти знаєш?
г) про що ти дбаєш?
д) про що і про кого ти думаєш?
е) чи довго це так буде?
є) де ти до цього часу ходиш?
І ще рівно тисячу і два запитання.
Що таке чорна невдячність
У вашій сім'ї, між нами кажучи, панівними господарями є рівність і демократизм. Тому дружину вам не варто ні до чого силувати. Скажімо, примушувати її йти на ковзанку чи лижну прогулянку, як це було до одруження. Вам необхідно її берегти більше, ніж себе. Хай уже ви там натомитесь, нападаєтесь. А вона — хай сидить дома. Так безпечніше.
Не тягніть її на кінокомедію "Хочу бути чоловіком", коли вона вирішила стати вашою жінкою. Хай вибива килимки і прасує білизну, коли це їй більше подобається. У цих випадках на неї не треба кричати, підвищувати голос. Вона може розплакатись або кудись вибігти. Йдіть у кіно самі, коли вже в неї така натура — цілий день прибирати кімнату, виносити сміття, а коли запрошуєш кудись, то й плакати.
Не варто дуже тягнути її в театр на драми і трагедії. Це можна побачити й дома.
— Ти ще питаєш, чи купив я тобі квиток, а коли в тебе був вільний час? Чехов сказав: якщо нічого не робити, то ніколи не матимеш часу. Оце наче про тебе.
Ви порівнюєте у своїй уяві ту, до якої ви ходили, і ту, яку ви взяли, і робите невтішний висновок: жіночий рід весь такий — дівчиною одна, замужем інша. До одруження вона щовечора читала вам Шевченка і Франка, цитувала Лесю Українку і захоплювалась Максимом Рильським. А тепер? Кого тепер вона знає? Хто міг би подумати, що альфою і омегою її душевного світу було і залишається вибиття килимків! А ви колись так заздрили Її пам'яті, хотіли піднятися до її рівня, коли вона привчала вас до театру і прищеплювала любов до музики. Ви були щасливі в її товаристві. Ви думали — вона така ерудована, так багато знає. А що ж виявилось? Виявилось, що насправді всього того не було. Все те було награне. Вона навмисно, йдучи на побачення, вивчала Сосюру. Щоб засліпити вам очі і закрутити голову. Вона так артистично вміла захоплюватися українськими вечорами! А що вийшло? Вийшло, що ви обдурені. Все це вона робила для того і тільки для того, щоб, вийшовши за вас заміж, розпалювати в грубці і прати білизну, варити картоплю, мити підлогу і носити в хімчистку ваші штани, бігати на базар...
Жінки — егоїстки! Вони гадають, що всі домашні блага створені тільки для них. І, незважаючи на ваше позитивне намагання прищепити їм справжню любов до літератури та мистецтва, вони залишаються невдячними і твердо вірять, що заміжжя — це домашня каторга, кохання — міраж, ви, чоловік, — роман з інтригуючим заголовком, але сірим змістом.
А коли б ви були чоловіком?
(Післямова для жінок)
Незважаючи на те, що в наш час, між нами кажучи, не патріархат і навіть не матріархат, а цілковита рівність, ви егоїстично вважаєте, що природа несправедливо жорстока до вас. Вважаєте, що чоловікові з вами рай, а вам з ним — каторга. Чому вона, природа, хоча б третю частину того, що робите ви, не звалить на плечі чоловікові? І саме тому ваша мрія — стати чоловіком.
Добре, уявімо, що ваша мрія збулася, — ви стали чоловіком. А ви подумали про те, хто вас обходитиме, якщо не буде жінки? Хто вам підноситиме й подаватиме, пробачатиме, як дитині, клястиметься більше з вами діла не мати і знову повертатиметься до вас? А хто ради вас вставатиме на світанку, щоб готувати сніданок?
Хто бігатиме по крамницях і стоятиме в чергах? Хто варитиме, хто пратиме, хто благатиме вас багато не пити і берегти себе?
Ви подумали про це, жінки? Ні.