Шкода, що відмовили Марусю піти з Валеркою.
— Та ні, я б і сама не пішла. Ну його, осоружного…
Ображені дівчата залишають кімнату. Отак, ні за цапову душу, пропав новорічний вечір…
У коридорі на них вихором налітають хазяїни кімнати — брудні, розхристані, з пакунками в руках.
— Назад! — задихаючись, хрипить Віктор і загороджує дівчатам дорогу. — Швидше допоможіть розібрати пакунки, а лупцювати нас завтра будете.
— Сьогодні! — мстиво каже Надійна. — Погляньте на годинник!
Альошка тихцем переводить стрілки годинника назад на двадцять хвилин.
— В чім річ? У нас ще є ціла хвилина. З Новим роком, дівчата!
Вистрелила пляшка шампанського. Маруся Здригнулась і, мабуть, зопалу, не отямившись, обнімає Володьку й цілує його в гаряче, Припорошене цементовим сірим пилом обличчя.
— З Новим роком! — горлає Данько і кровожерливо вгризається в шматок черствої ковбаси.
З Новим роком, друзі мої!
1962 р.