Вслухувався в їх дзьоботання і дивився, як старі надлітали з поживою. Ластів'ята відкривали дзьобики, а ті ні разу не помилялися і годували кожне. Одно погодоване ластів'я висунуло зсередини ротик на край, але стара вткнула поживу середньому.
— Чому ластівка так любить своїх діток? — питав він себе.
Від того часу вставав завжди найраніше, заглядав до першої кімнати. Марійчиної колиски там уже не було, винесли її. Юрчик виходив на обійстя і дивився на ластівок.
Ранки були холодні. Він у сорочинці підгортав ніжки під себе і забував про холод. Оченята були задумливими, з-поза сліз майорів невідомий світ…
VI
Свято. Зібрався гурток свояків. Пили горілку, балакали голосно і курили люльки. Юрчик визирав з кутка, прислухувався до розмов і дивувася, що нічого не розуміє. Вкінці набридло йому сидіти самому і забутому. Він підійшов до одного з гостей і спитав щось. Гість глянув на нього, погладив і відвернувся до своїх. Хлопчина — до другого, цей — так само. Він — до третього, а третій — те ж саме. Роззирався довкола, почув загальну байдужість до себе, і його обняв страх. Заплакав, але й на це не звертав ніхто уваги. Тоді здалося йому, що він має пропасти тут між людьми і ніхто цього не помітить, не врятує його, — і він підняв нервовий, шалений крик. Підбіг парубок, узяв його на руки і поніс надвір. Носив по обійстю, забавляв, показував ліс, потім став з ним коло стіни стайні і показав через щілину корову.
— О, диви, нані[1], бачиш?..
Хлопчина відхлипував і заглядав, але тої "нані" не міг побачити. Бачив лише латку на стіні, де відпала глина.
— О, нані, бачиш, як ремигає?
Юрчик зітхнув і склонив голову на плече парубка. В його уяві замиготіло, наче ремигає латка. Він припадає до парубка, здригається і кволиться тихенько…
Зеленим полем іде до нього Марійка, всміхається, а він не плаче, ні! Тільки схиляється до неї, цілує і дивується, що її личко вже не холодне. Вона показує йому хатки, але всі з дахами і такі писані, яких ще не бачив. І беруться обоє за ручки, лепечуть, танцюють і летять далеко — поза зелені ниви.
1907
[1] Корова.