На ріці

Гомону, гомону вранці
Там на лужку-бережку:
Діти міцні, як спартанці,
Скачуть з верби у ріку.

Сонце жарке розімліле,
Кинувши в річку свій бриль,
Теж набирається сили,
Плаває радо між хвиль.