Вона була не лише доброю, уважною господинею, вона теж була непомітним українським борцем. Крім всього цього, Ольга Шаповал повинна була бути вищою, сильнішою від Микити, бо хто міг зарадити його в розпачі, у важкі хвилини зневі ри робленої справи. Вона була надійним соратником, вірним товаришем, другом. Найкращі особисті якості Ольги Філаретівни слугували людям у тяжкі часи царської реакції, коли десятки соратників чоловіка потрібно було влаштувати, нагодувати, заспокоїти, подати звістку в сім'ї з лісів Чернігівщини та Київщини.
Загартована цими випробуваннями, Ольга Філаретівна діловою господинею поряд з Микитою Юхимовичем порядкувала в емігрантській українській громаді, залучаючи до працевлаштування і створення елементарних побутових умов, збирання пожертвувань речових і фінансових окремих осіб та всіляких міжнародних і Чехословацьких фондів.
Після смерті чоловіка Ольга Філаретівна доклала багато зусиль і творчого хисту, щоби не тільки зберегти і впорядкувати архів Микити Юхимовича, а й підготувати до видання багато його праць, розуміючи цінність і важливість їх для досягнення мети всього життя Микити і її життя — побудови незалежної України в єдиній Європейській сім'ї держав. Микита Юхимович і Ольга Філаретівна прожили цікаве подружнє життя, дуже сумували одне за одним, коли доводилось на деякий час розлучатися у справах. Велика туга за "рідною Оленькою" звучить зі сторінок його щоденника під час тривалої наукової поїздки до Америки та Канади.
Щасливе дружнє сімейне життя Шаповалів не засяяло народженням у них дітей через хворобу Ольги Філаретівни.
Останні роки життя, знаючи свою серцеву хворобу, Микита Юхимович заповідав Ользі Філаретівні в разі своєї смерті провести кремацію тіла і урну поховати на кладовищі містечка Ржавиця, поблизу Праги, зберегти його особистий архів для незалежної України. Ольга Філаретівна виконала останню волю чоловіка. Пережила його на 16 років і по смерті в 1948 році похована друзями на Ольшанському кладовищі в Празі. В її могилі знаходяться і урна з прахом М. Шаповала. З приходом до влади в Чехословаччині комуністів (1948 рік) після смерті Ольги Шаповал службовці радянської держбезпеки повністю вивезли впорядкований нею архів Микити Юхимовича до спецархіву в м.Київі.
Десятки років науковці України не могли мати до нього доступ. не з появою на карті Європи незалежної держави України 24 пня 1991 року з'явилась можливість повністю ознайомитись з великою творчою спадщиною вірного її сина — Микити Шаповала.
Вивчення архівних матеріалів збагатило інформацію про Шапова-:ьку родину. Дружину Миколи звали Антоніною, а Йосипа Рувіною Орловою зі Слов'яносербська. У брата Дорофія був син Іван 1910 року народження, у брата Івана — син Марко. У сестри Єлизавети, в сім'ї її звали Леся, Льоля, в 1926 році було троє дітей: Олександр, Орина і Маргарита. Чоловік її, Іван Карпович Волинюк, був державним службовцем в м. Сталіне. Мешкала сім'я Волинюків на 39 лінії, будинок 75. Микита Юхимович з батьками та родичами листувався не часто, але постійно пересилав їм гроші. У відповідях-листах мати Микити інакше не називає як "любий сину".
ПЕРІОДИ ЖИТТЯ МИКИТИ ШАПОВАЛА В ДОНБАСІ
б червня 1882 р. — народився в селі Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині Артемівський район Донецької області) в сім'ї відставного унтер-офіцера, сільського наймита Юхима Олексійовича та Наталії Яківни Шаповалів.
Червень 1882 — осінь 1887 рр. — жив в селі Сріблянка з батьками.
Осінь 1887 — зима 1888 рр. — с. Званівкра Артемівського району. Спроба навчатись в місцевій школі. Самостійне навчання читати у зва-нівського шевця.
Весна — осінь 1888 р. — с. Сріблянка Артемівського району.
Осінь 1888 р. — с. Кремінна, Луганська область. Навчання в церковно-парафіяльній школі.
Весна 1889 р. — с. Сріблянка. Жив у баби Горпини. Навчався з перервами в церковнопарафіяльній школі.
Весна 1891 р. — с. Долинівка. Перше трудове гартування.
Весна 1894 р,— наймитування поденщиком на сільгоспроботах у місцевих заможників, на шахті та в паровозному депо.
Осінь 1891 — весна 1892 рр. — навчання у Варваропільській народній школі, м. Первомайськ Луганської області.
Літо 1892 —1893 рр.— робота поденна на шахті виборщиком породи.
Осінь 1892 — весна 1894 рр. — навчання в Петро-Мар'ївській народній школі.
Літо — осінь 1894 р. — с. Сріблянка Артемівського району. Поденна робота на сільгоспроботах у місцевих заможників. Знайомство з "Кобзарем" Т. Шевченка.
Осінь 1894 —1895 рр. — с. Голубівка Луганської області. Поденна робота сортувальником вугілля на Голубівській шахті.
Осінь 1896 р. — "Конторський хлопець" на Голубівській шахті. Знайомство з сім'єю Г. Кривка.
Осінь 1896 — весна 1898 рр. — навчання в Комишувахській двокласній школі Міністерства народної просвіти с. Комишуваха Луганської області.
Літо 1897 р. — під час канікул працює за "конторського хлопця" на Голубівській шахті.
Літо 1898 р. — призначений помічником конторщика на Голубівській шахті.
Осінь 1-898 — літо 1900 рр. — учень Новоглухівської державної лісової школи с. Кремінна Луганської області.
Літо — осінь 1900 р. — працює землеміром і доглядачем за будівель-ними роботами, помічником інженера-архітектора Жиловської шахти, м. Алчевськ Луганської області.
Липень 1901 — березень 1902 рр. — село Маяки Слов'янського району Донецької області. Працює помічником лісничого Маяцько-го лісництва. Перше залучення до соціалістичної ідеї. Знайомство з О. Макаренком. Перші спроби боротьби з гнобителем місцевих селян.
Квітень 1906 р. — м. Слов'яносербськ, Луганська область;
с. Сріблянка, Донецька область. Гостювання у батьків та родичів перед від'їздом до військової частини.
Квітень — липень 1907 р. — м. Слов'яносербськ, Луганська область;
с. Сріблянка, Донецька область. Перебування у батьків та родичів після повернення з Польщі. Роздуми про пошуки майбутнього життєвого
шляху.
Осінь 1907 р. — м. Слов'яносербськ, Луганська область; с. Сріблянка, Донецька область. Ознайомлення батьків та родичів з молодою дружиною Ольгою Філаретівною.
З 1908 по 1917 рр. — Микита Шаповал з дружиною короткочасно приїжджали до батьків в Слов'яносербськ та до тітки в село Сріблянка під час відпусток, коли вони йому випадали.
(Джерело:В.Терещенко. Микита Шаповал—велетень із Донбасу.—Артемівськ, 2001)