Вишня Остап — Письменники

"Письменники" за жанром усмішка. Це невеликі за обсягом, сповнені іскрометного сміху твори, у яких ідеться про події, факти, речі, котрі часто заважають людині жити, розвиватися, самоутверджуватися. У центрі зазвичай комічна ситуація, комічний конфлікт чи комічне зіткнення персонажів. Та чи не найприкметніша риса — ліризм, м'яка, доброзичлива тональність з окремими тонкими іронічними вкрапленнями...

Усмішка "Письменники" – щемлива розповідь талановитого гумориста про надії надрукувати свої твори за умов, коли недремна радянська цензура вимагала від письменника політичного й ідеологічного контексту. Остап Вишня іронічно поділяє митців на групи, а про майстрів сміху пише: "Є ще особливий гатунок письменників. Це так звані гумористи. Вони пишуть для того, щоб читачі плакали, або самі плачуть, як пишуть, бо їм писати не хочеться. Нещасний народ усі гумористи, бо, навіть коли зуби болять, мусять писати щось "веселе"".

Засобами творення комічного в усмішці є: змішування ділового й художнього стилів, уживання наукових термінів у невластивому контексті; іронія; використання народної етимології; розмовна лексика.

Усмішку "Письменники" Остап Вишня вибудував відповідно до структури наукової статті, у якій розглядає питання щодо сутності письменницької творчості. Матеріал викладено на діалогічній основі: оповідач запрошує до розмови читача. Репліки оповідача є відповіддю на можливі запитання чи зауваження співрозмовника.