Оскар Уайльд — Хлопчик-Зірка

Від народної казки у творі О. Уайльда збереглися такі характерні риси: наявність трикратного повтору: Хлопчик-Зірка тричі відправляється на пошуки монет; час казки умовний, не можна встановити точно; персонажі не мають конкретних імен (Дроворуб, чаклун, Король, Королева); світ людей і тварин зближений настільки, що люди й тварини розуміють одне одного; герой випробовується на духовну міцність; висміюються людські вади і схвалюються чесноти.

Цей твір – авторська казка, тому письменник вирішив показати, що не все так однозначно буває у світі. Інколи, щоб бути красивим і зовнішньо, і внутрішньо людині доводиться пройти складний шлях перетворень, усвідомлень, змін. Автор хотів сказати, що не треба судити про людину з її зовнішнього вигляду, бо іноді жебрачка може насправді бути королевою, а красивий хлопчик може бути жорстоким, зневажати інших, керувати ними.

Головна різниця – народна казка не має автора. У народній казці боротьба між добром і злом зовнішня, а в казці О. Уайльда ця боротьба внутрішня – у душі головного героя, який змінюється: від жорстокого, егоїстичного і злого до доброго, милосердного і щирого. Народні казки закінчуються щасливо, але в казці О. Уайльда закінчення не зовсім щасливе ("Але правив він недовго, бо надто великими були його страждання, і через три роки він помер. А той, хто прийшов після нього, правив жорстоко...

Він усвідомлює свій гріх, коли бачить своє відображення у воді: "Певно, мене спіткало це лихо через мій гріх. Бо я зрікся своєї матері і прогнав її, я був гордим і жорстоким до неї. Тому я піду й шукатиму її по всьому світу, і не знатиму відпочинку, допоки не знайду її.", а згодом гвоорить маленькій доньці Дроворуба: "Ні, я був жорстоким до своєї матері. За це зло я понесу покарання. Я повинен піти звідси й обійти весь світ, аж поки знайду її і вимолю в неї пробачення.".

"Чоловік нічого не відповідав і все ще стояв на порозі.

Через відкриті двері з лісу ввірвався різкий вітер, і вона затремтіла від холоду й сказала:

— Чому ти не зачиниш двері? У будинку вітер, і мені холодно.

— Хіба в будинку, де є черстве серце, немає холодного вітру? — запитав він."

Цей епізод стосується сім'ї Дроворуба, який забрав собі Хлопчика-Зірку. Жінка Дроворуба не хотіла прийняти дитину, але слова чоловіка "Хіба в будинку, де є черстве серце, немає холодного вітру?" переконали її змилосердитися і почати піклуватися про хлопчика.

До зустрічі з матір'ю Хлопчик-Зірка поводився гордо, жорстоко, самовпевнено. Він знущався над людьми і тваринами, підкоряв собі дітей, бо вважав себе найкрасивішим, не був вдячний сім'ї Дроворуба за хороше ставлення до нього. Хлопчик-зірка з усіх насміхався, а себе вважав найкращим. Всі ці його вчинки не викликають хорошого ставлення в читача, бо Хлопчик-Зірка постає негативним героєм, навіть його краса не викликає захоплення, адже він злий та егоїстичний.

Інші хлопці-друзі відразу забули про дружбу з ним, назвали його гидким і прогнали, не захотівши гратися разом. Лише маленька донька Дроворуба сказала: "Що з того, що ти втратив вроду? Залишайся з нами, я не буду з тебе глузувати.". це свідчить про те, що дружба з хлопцями була несправжня, а насправді Хлопчика-Зірку любила лише маленька донька Дроворуба та її сім'я.

Врода знову повернулася до Хлопчика-Зірки, коли він віддав прокаженому третю монету з червоного золота. Хлопчик знав, що коли не принесе монети, чаклун вб'є його. Але хлопчик не міг пройти мимо прокаженого, який просив: "Хлопчик-Зірка зглянувся над ним знову й дав йому монету з червоного золота, сказавши: — Тобі вона потрібна більше, аніж мені. Але на серці в нього було тяжко, бо він знав, яка лиха доля чекала на нього. Однак коли він проходив через міську браму, варта шанобливо вклонилася йому, кажучи: — Який красивий наш володар!".

Цей момент настає, коли чаклун купує Хлопчика-Зірку і веде з собою: "Вони минули багато вулиць і дісталися до маленьких дверей у стіні за гранатовим деревом. Старий доторкнувся до дверей перснем з яшмою, і ті відчинилися. Вони пройшли п'ятьма бронзовими східцями до саду, де було багато чорного маку й зелених глиняних горщиків. Тоді старий вийняв зі свого тюрбана шовковий шарф, зав'язав ним очі Хлопчику-Зірці й повів перед собою...

У казці слово зірка вжито у прямому і переносному значенні. У прямому (Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів.) вжито як вказівку на те, що саме звідти прибув Хлопчик. У переносному вживається щодо хлопчика, адже він незвичайний, красивий, видатний, особливий. Зірка – це щось гарне, таємниче, але холодне, далеке і недоступне. Тому поєднання слів "зірка" і "хлопчик" може означати, що носій такого імені красивий зовні, але холодний і жорстокий всередині.