Для панів, що вас гнітять?
Нащо, люди, пишні шати
Для тиранів гордих ткати?
Нащо їжу і пиття
Даєте ви все життя
Трутням жадним, що повсюди
П'ють не піт, а кров з вас, люди?
Нащо, бджоли, куєте
Стільки зброї й пут на те,
Щоб нікчемні паразити
Ваш нектар могли спожити?
Де вам голову схилить?
Чим вам серце звеселить?
Чи за муки й страх багата
Вам обіцяна заплата?
Посіви ваші інші жнуть,
Багатства інші дістають.
Тчете ви іншим пишні строї
I ходять інші в вашій зброї.
Оріть, та інші хай не жнуть!
Робіть, та інші хай не ждуть!
Тчіть, але інших не вдягайте
I зброю при собі тримайте!
Ідіть в льохи, до нір і ям!
Палац, що ви звели,— не вам!
Навіщо й торгати ці пута:
Ця сталь самими вами кута!
Що ж, рийте заступом своїм
У землі для себе дім!
Тчіть саван і в такій оздобі
Ляжте в Англії, як в гробі!
Переклад Василя Мисика