Смішні оповідки

Абу-ль-Фарадж

Сторінка 9 з 13

Хосров і низькорослий

Правитель Хосров проїздив зі своїм почтом вулицями столиці.

Раптом до нього підбіг маленький чоловік і з плачем став жалітися на якогось кривдника. Але Хосров одвернувся від нього, не захотівши дослухати нещасного.

Придворці здивувалися і запитали, чому він так учинив.

Хосров відповів:

— Низькорослі люди нечесні, та й ніхто таких не кривдить.

Коли скаржник це почув, то ще дужче заплакав і звернувся до Хосрова:

— О правителю, той, хто мене скривдив, ще нижчий на зріст!

Хосров розсміявся і дозволив бідакові викласти свою скаргу.

Розділ 11. Вислови індійських мудреців

287. Індійська розрада

У індійців є звичай: коли хтось помирає, в небіжчикову сім'ю приходять близькі друзі, озброєні з ніг до голови, і говорять:

— Покажіть нам того, хто вбив нашого товариша, і ми помстимося за нього.

Родичі відповідають:

— Того, хто прибрав його душу, бачити не можна. Він незримий.

Тоді прибулі втішають:

— Чи варто жалі впускати в душу, коли влада незримого сильніша за нас.

288. Земні пристрасті

Мудрець говорив:

— Земні пристрасті — як морська вода: що більше п'єш, то більше хочеться пити.

289. Не довіряй ворогам

Інший індійський мудрець навчав:

— Ніколи не вір ворогові. Навіть тоді, коли він підлещується до тебе. Пам'ятай: вода, що закипіла на вогні, може пролитися і погасити вогонь.

290. Міць духу і тіла

Кажуть: розумний прагне зміцнити свій дух, а дурень — тіло.

291. Найгірша країна

В одного мудреця запитали:

— Яка країна найгірша в світі?

— Та, в якій ніколи немає спокою, а люди завше голодні,— відповів він.

292. Люди, що втомлюють інших

Індійський мудрець говорив:

— Є п'ять гатунків людей, що тільки втомлюють інших. Перший: дурень, який намагається вчити хоч би кого. Другий: той, хто хоче досягти неможливого. Третій: правитель, що ніколи не радиться з міністром. Четвертий: людина, яка силкується зробити те, чого ніколи не зможе. П'ятий: хитрун, що сподівається ошукати всіх.

293. Кого легко зловити на брехні

Мудрець казав:

— Легко спіймати на брехні можна таких двох людей: воїна, що хвалиться своїми ратними подвигами, але на тілі не має жодної подряпини; ченця, який запевняє, що живе дуже скромно, мов справжній аскет, але шию має жирну.

294. Безнадійний дурень

Хтось запитав:

— Кого можна вважати за безнадійного дурня?

Йому відповіли;

— Того, хто одружився з вродливою дівчиною, а сам вибрався у далеку мандрівку.

295. Гроші — для живих

В індійського мудреця запитали:

— На що не варто витрачати багато грошей?

— На одяг для покійника,— відповів той.

296. Неодружена жінка

Мудрець говорив:

— Неодружену жінку можна порівняти з безводною річкою.

297. Різниця між сліпим і дурнем

— Яка різниця між сліпим і дурнем?— запитали одного.

— Сліпий не відрізняє світла від темряви, а дурень — розуму від глупоти,— відповів він.

Розділ 12. Вислови єврейських мудреців

296. Цнотливість і розбещеність

Один мудрець говорив:

— Цнотливу чи розбещену людину видно не лише з її вчинків, але й з манери розмовляти.

299. Пізнання дружби і ненависті

Хтось написав на стіні в'язниці: "Тут дім журби і смутку, де люди поховані за життя. Тут пізнаєш справжню дружбу товаришів і ненависть ворогів".

300. М'ясо їсть м'ясо

Аскет, побачивши людину, яка їла м'ясо, сказав:

— М'ясо їсть м'ясо.

301. Дарунок і борг

Мудрець казав:

— Людина, яка зробила спершу поганий вчинок, а потім щось добре, не заслуговує винагороди, бо дарунок не відшкодовує боргу.

302. Знай міру

Інший казав:

— Надмірність у їжі так само шкодить людині, як зайвий дощ посівам.

303. Як стати улюбленцем божим

Якось бог казав Аврааму:

— Чи відомо тобі, чому саме ти став моїм другом?

Авраам здивувався і відповів:

— Повідай мені це, боже!

— Та тому,— пояснив бог,— що ти волієш бути скривдженим, ніж кривдником.

I тепер усі знають, що стати улюбленцем божим можна лише тоді, коли наслідуватимеш в усьому Авраама.

304. Підступний чоловік

Мудрець говорив:

— Підступний чоловік схожий на вийнятий з піхов меч: з вигляду привабливий, але якщо з ним необережно поводитися, то легко скалічитися.

305. Як розподілити час

Старий торговець навчав свого сина:

— Свій час розподіляй на три частини: одну присвячуй молитві, другу — торговельним справам, а третю — відпочинкові. Відпочиваючи, обмий своє тіло і вичисти одяг. Якщо ж ти нехтуватимеш відпочинком, то не зможеш упоратися з двома іншими обов'язками.

306. Не зневажай людину

Мудрець говорив:

— Не зневажай людину погано вбрану або негарну. Можливо, вона має такі чесноти, яких не бачать очі.

307. Краще мовчати

Чоловік казав синові:

— Якщо ти зубожієш, то не кажи про це своїм друзям, щоб уникнути зневаги і глуму.

308. Зерна науки

Мудрець сказав:

— Душа, в якій немає мудрості, мертва. Та коли в неї закинути зерна науки, то вона оживає, як земля після теплого дощу.

309. Розумний вибачить дурному

Мудрець сказав:

— Прощати дурному його дурість — це властиве кожному розумному.

310. Багатство приховує вади

Мудрець сказав:

— Багатство приховує всі вади.

311. Впертість і стійкість

Мудрець зауважив:

— Велика вада юності — впертість — перероджується в зрілі роки у стійкість.

312. Споглядай минуле

Хтось казав:

— Пильно споглядаючи минуле, можна помітити помилки і в сьогоденні.

313. Щире зізнання

Хтось говорив:

— Злочинцеве зізнання — що прохання про помилування і прощення. Тож його повинно почути.

314. Не покладайся дарма

Мудрець сказав:

— Дарма покладатися на занадто неврівноваженого друга, хоч би він і був добра людина.

315. Скнарість — ссстра черствості

Інший казав:

— Скнарість — рідна сестра черствості, яку сама і породжує.

316. Про вигнання

Другий говорив:

— Хай зачинені будуть двері дому твого для того, кого вигнали власні родичі. Вони більше з ним жили і краще його знають.

317. Розчарування неминучі

В одного чоловіка запитали:

— Кому й коли найчастіше випадають розчарування?

Той відповів:

— Слабкій людині, коли вона сподівається занадто багато чого.

318. Подяка і дарунки

Мудрець сказав:

— Коли дарунки приймають з подякою — їх стає більше. Та якщо зменшується подяка — меншає і дарунків.

319. Свідок прихильності

Один чоловік писав знайомому: "Я тепер оце у великій скруті і звертаюся до тебе по допомогу. Не дивуйся, що не прийшов сам. Я хочу, щоб мій посланець був свідком твоєї прихильності до мене".

320. Не зневажай малих

Один чоловік говорив:

— Не зневажай маленьких людей. Вони можуть допомогти тобі піднятися вище.

321. Що бачать дурні

Інший сказав:

— Дурні бачать у людях лише вади. Вони як мухи, що сідають тільки на виразки й струп'я.

322. Нарікай на самого себе

Сказано було:

— Якщо хтось вимагав більшої винагороди, ніж заслужив, а йому відмовили, хай нарікає на себе самого і ніколи не просить понад те, що заробив.

323. Причина суперечки

Мудрець говорив:

— Коли люди сперечаються заради істини, то їхній суперечці неодмінно прийде край, бо істина тільки одна. Але якщо люди сперечаються заради перемоги, тоді їхня пря щодалі більше розпалюватиме їх, бо кожен із них хоче бачити свого суперника подоланого.

324. Правитель і підданці

Правитель, який надумав усіх своїх підданців обернути на добрих і чесних людей, мусить спершу сам такий стати. Адже не можна вирівняти тінь, не вирівнявши спочатку той предмет, що її кидає.

325. Сій на родючій ниві

Мудрець сказав:

— Як хтось хоче зробити добро іншій людині, то мусить насамперед обізнатися з нею, так само як селянин, перше ніж кидати в борозни зерно, мусить пересвідчитися, чи це родюча земля.

326. Що видніше

Один чоловік говорив:

— Поганий правитель залишає по собі горе та руїни, тоді як добрий зводить палаци й величні споруди, але діла його побачать тільки через багато років, бо руйнувати набагато легше і швидше, ніж будувати.

327. Страх і жах

У мудреця запитали:

— Чим відрізняється страх від жаху? Мудрець відповів:

— Страх людина відчуває перед спокусою, а жах — уже тоді, коли не встояла перед нею і чекає наслідків.

328. Найвища досконалість

Хтось казав:

— Найвища досконалість ораторського мистецтва полягає в тому, щоб зуміти неправду видати за істину, а істину — за лжу, та ще й змусити людей робити те, чого вони не хочуть, і не робити того, чого вони дуже б хотіли. При цьому треба так їх переконати, щоб вони чинили все те залюбки, без жодного примусу.

329. Розум, гідний хвали

Мудрець говорив:

— Коли людина спить, то і розум її спить. Коли ж вона говорить, то і розум починає працювати. Але якщо вона робить те і друге в міру, то такий розум гідний іще й хвали.

330. Краще промовчати

Один чоловік казав:

— Часто мені доводиться каятися в тому, що говорив, але ніколи не каявся, що мовчав.

331, Хто чий бранець

Мудрець сказав:

— Поки слово не вимовлене, воно — бранець того, в чиїх воно ще вустах, але як тільки злетіло з вуст, то бранцем слова стає той, хто вимовив його.

332. Про багатослів'я

Один чоловік говорив:

— Уникай багатослів'я, бо воно як широкі розлоги з безліччю каміння, об яке можна спіткнутися.

333. Якби тварин жаліли

Хтось сказав:

— Якби тварини вмирали, як і люди, природною смертю, нам ніколи не довелося б їсти жирного м'яса.

334. Пильнуй самою себе

Інший сказав:

— Воістину мудрий той, хто зайнятий виправленням своїх власних вад і не витрачає часу на підрахунки чужих гріхів.

335. Божа ласка і кара

Якось мудреця запитали:

— В чому полягає божа ласка і божа кара?

Мудрець відповів:

— Коли юнак своїм розумом подібний до припорошених сивиною — це божа ласка. А коли припорошені сивиною схожі розумом на юнаків — це божа кара.

336. Мудрець і жінки

Мудрець казав жінкам:

— Якби ви знали те, що знаю я, то ваше голосіння лунало б дужче за ваш сміх.

Розділ 13. Вислови християнських ченців

337. Діяння юнаків і дорослих

Один із святих отців говорив:

— Юнаки творять добро тільки заради власної слави. Але минає час, вони мужніють, і тоді вже творять добро заради божої слави.

338. Божа рада

Один чоловік багато терпів від несправедливих людей. Бог йому сказав:

— Тікай від людей, і ти житимеш без страждань.

Цим він натякав, що йому варто йти в пустелю.

Скоро цей чоловік знову почув голос божий:

— Тікай від людей і тримай палець на вустах своїх.

Цим бог хотів сказати, що тільки пустельницьке життя дає спокій.

339. Захисток від гріха

Молодий чернець говорив старому:

— Мене знемагають мої думки.

7 8 9 10 11 12 13

Інші твори цього автора:

На жаль, інші твори поки що відсутні :(

Дивіться також: