Полум'ярем горю між вас храмовики...

Гійом Аполлінер

Полум'ярем горю між вас храмовики
Пророкуватимем разом як хоч магістре
Я любий вам огонь жертовний і палкий
О ніч розцвічена в ракет шугастих іскри

О вільний пломінь уз рушителю О пал
Що схочу те й задму О згубо логомаха
В своєї смерті муть і славу я б попав
Як у вертку мішень мальованого птаха

О птах непевності коли тебе я збив
Любов і сонце закружлялися в екстазі
А гречний виводок твоїх осінчуків
Спорудив цей костер гніздо моїй одвазі