Досить його слова. Він каже: "посвідчую моєю честю".
Члени палати громад, що є народ, коли їх закликають до палати лордів, з'являються туди покірливо и стоять з непокритими головами, в той час, як голови лордів покриті.
Палата громад посилає до лордів свої білі через депутацію з сорока членів, які й подають біл з трьома глибокими поклонами.
Лорди надсилають свої білі до палати громад через простого клерка.
На випадок конфлікту обидві палати радяться разом у розмальованій залі, при чому пери сидять з покритими головами, а члени палати громад стоять з непокритими головами.
На підставі закона Едуарда VI лорди мають привілею простого вбивства. Лорд, що вбив людину просто, не переслідується.
Барони мають той самий ранґ, що й єпископ.
Для того, щоб бути бароном-пером, треба, щоб король пожалував per baroniam integram — цілу баронію.
Ціла баронія складається з тринадцяти з чвертю дворянських ленів, кожний дворянський лен дорівнює двадцяти фунтам стерлінгів, цебто чотирьомстам маркам.
Голову баронії, caput baroniae, становить замок, яким правлять по законам такої самої спадковости, як і Англією, цебто він може припасти дочкам лише на випадок, коли немає спадкоємців синів, і в цім разі він спадає на старшу дочку, cheteris filiabas aliunde satisfactis *.
Барони називаються лордами від саксонського laford, класичного латинського dominus і середнє-латинського lordus.
Старші й молодші сини віконтів і баронів вважаються за перших кавалерів королівства.
Старші сини перів ідуть перед кавалерами ордена Підв'язки, а молодші — ні.
Старший син віконта йде зараз після всіх баронів і поперед усіх баронетів.
Всі дочки лордів lady, інші англійські дівчата — miss.
Всі судді нижчі за перів. Сержант має відлогу з шкурки ягнати; суддя має відлогу з білого хутра, de minuto vario, взагалі з різних малих шкурок усякого ґатунку, крім горностаю. Горностай зберігається для перів та для короля.
1 Це все одно, що сказати: "інших дочок пристроюють, як можна". При мітка Урсуса на краю стіни.
Проти лорда неможна подавати supplicavit.
Лорд не може бути ув'язнений інакше, як в лондонському Тоцері.
Лорд, закликаний до короля, має право забити в королівському парку одну або дві лані.
Лорд держить у своєму замку баронський двір.
Непристойно для лорда виходити на вулицю в мантії в супроводі тільки двох лакеїв, — він повинен з'являтися з великим почетом придворного шляхетства.
Пери їздять до парляменту в каретах устяж; члени палати громад — ні. Деякі пери виїздять до Вестмінстеру в чотириколесних колясах, з одкинутим верхом. Ніхто, крім лордів, не має права користатися з карет і коляс такої форми, з гербами й коронами, — вони становлять частину їх достоиности.
Лорда може присудити на штраф тільки палата лордів і при тому ні в якім разі більше як на п'ять шилінгів, за винятком герцога, якого можна присудити й на десять шилінгів.
Лорд може мати в себе шістьох чужоземців; кожен інший англієць — тільки чотирьох.
Лорд може мати безмитно вісім бочок вина.
Тільки лорд звільнений од обов'язку з'являтися до округового шерифа.
Лорд не може бути оподаткований на військо.
Лорд, коли має бажання, може сам спорядити полк і віддати його до розпорядження короля; так і роблять їх світлості герцог Атол, герцоґ Гамільтон і герцог Нортумберленд.
Лорд підлягає суду тільки лордів.
У цивільних процесах лорд може вимагати, щоб його справу було в'дкладено, якщо між суддями немає принаймні одного кавалера.
Лорд сам призначає своїх капелянів.
Барон призначає трьох капелянів, віконт — чотирьох, граф і маркіз — п'ятьох, герцог — шістьох.
Лорд не підпадає катуванню навіть в разі державної зради.
Лорда не можна клейнити на руці.
Лорд є клерк, навіть коли б він не вмів читати; він знає право.
Герцог може ходити під балдахином у всіх випадках, коли немає короля; віконт має право на балдахин у своєму домі; у барона є особлива покришка, і він наказує держати її під келехом в той час, як він п'є; баронеса користається з права мати людину, щоб їй носила шлейф при віконтесі.
Вісімдесят шість лордів або старших синів лордів головують за вісімдесятю столами, кожен на п'ятьсот кувертів, що накриваються щоденно для його величности в королівському палаці за рахунок країни, що оточує королівську резиденцію.
Простолюдцеві, що вдарить лорда, відтинають руку.
Лорд є майже король.
Король — майже бог.
Земля — це лордство.
Англійці богові говорять "ні і 1 o r d".
Насупроти цього надпису можна було прочитати другого написаного таким же способом Ось він:
Втіхи, що повинні задовольняти тих, хто нічого не має.
Генрі Оверкерк, граф Ґрентамський, що засідає в палаті лордів між графом Джерсейським і графом рінвічським, має сто тисяч фунтів стерлінгів прибутку на рік. Його вельможност належить палац Ґрентам-Терас, весь збудований з мармуру і знаменитий так званим лабіринтом коридорів; там є криваво-червоний коридор з саранколінського мармуру, бурий коридор з астраханського черепашкового мармуру, білий коридор із ланійського мармуру, чорний коридор з алабандського мармуру, сірий коридор із старемського мармуру, жовтий коридор із гесенського мармуру, зелений коридор з тірольського мармуру, червоний коридор наполовину з цяткованого богемського мармуру й наполовину з черепашкового кордовського мармуру, блакитний коридор з темносинього Генуезького мармуру, фіялковий коридор з каталонського Граніту, жалібний коридор з мурвьєдрського лупаку з білими й чорними жилками, рожевий коридор з альпійського мармуру, перловий коридор з черепашкового нонетського мармуру і коридор усіх кольорів, так званий придворний коридор, на зразок одягу арлекіна.
Річард Лаутер, віконт Лондсдаль, має замок Лаутер у Вестморленді, — зокола він незвичайно величний, а ґанок його нібито закликає короля увійти в нього.
Річард граф Скарборо, віконт і барон Лемлей, віконт Уотерфордський в Ірляндії, лорд-намісник і віце-адмірал графства Нортумберлендського, міста й графства Дюргемського, має два замки в Станстеді, один старовинний, а другий в новому стилі, де дивує розкішна ґрата, що півколом оточує басейн з незрівняним фонтаном. Крім того, йому належить ще власний замок Лемлей.
Роберт Дарсе, граф Гольдернеський, володіє в Гольдерсі власним замком, з баронськими баштами й безмежними садами на французький манер, де він прогулюється в кареті шестериком, з двома форейторами спереду, як це личить англійському перові.
Чарльз Боклерк, герцог Сент-Альбанський, граф Берфордський, барон Гедінгтонський, великий сокольник Англії, має у Віндзорі дім, палац, поруч королівського палацу.
Чарльз Бодвіль, лорд Робертс, барон Трюро, віконт Бодміи,. має Уімпль в Кембріджі, який становить три палаци з трьома фронтонами, один у формі арки, а два трикутні. Проїзд до них. засаджено деревами в чотири ряди.
Високоблагородний і могутній лорд Пилип Герберт, віконт Кердіфський, граф Монгомері, граф Пемброк, сіятельнии пер Кандаля, Марміона, Сен-Кантена й Черленда, охоронець копалень у графствах Корнвалійському і Девонському, спадковий куратор колегії .Ісуса, володіє чудовим садом Уільтонським, знаменитим своїми двома фонтанами, що їх вважають за розкішніші від фонтанів християннішого короля Людовика Чотирнадцятого.
Чарльз Сеймур, герцог Сомерсетський, володіє замком Сомерсет-Гауз на Темзі, що його можна порівняти з вілою Памфілія в Римі. На великому камені звертають на себе увагу дві порцелянові вази часів Юенської династії, що коштують півмільйона франків.
В Иоркшірі Артур, лорд Інгрем, віконт Ірвін, володіє ТемпльНьюшемом, куди в'їздять через трігомфальну арку, — широкі, пласкі дахи його подібні до мавританських терас.
Роберт, лорд Ферерс Чартлейський, Борчьєрський і Ловенськии, має в Лейчестершірі замок Стаунтон-Гарольд, в якому парк на геометричному пляні має форму церкви з фронтоном; перед ставом — велика церква з чотирикутною дзвіницею, що належить до маєтку.
В графстві Нортгемптон Чарльз Спенсер, граф Сендерлендський, один з членів тайної ради його величности, володіє Альтроном, до якого в'їздять через залізні ґрати з чотирма колонками, прикрашеними мармуровими групами.
Лоренсові Гайду, графу Рочестерському належить у Серреї Нью-Парк, знаменитий своїми вирізаними тумбами, своїми Газонами, обсадженими деревами, своїми лісами, на краю яких — невеличка горка, артистично обкруглена; на ній підноситься великий дуб, що його видно здалека.
Пилип Стангон, граф Честерфільдський, володіє замком Бредбі в Дербішірі, який має чудовий павільон з баштовим годинником, соколине полювання, трусикові садки й дуже гарні стави, подовгасті, чотирикутні й овальні; з них особливо вартий уваги став, що має форму дзеркала, з двома фонтанами, що б'ють дуже високо.
Лордові Корнваліс, баронові Ейському належить Бром-Голпалац чотирнадцятого сторіччя.
Високошляхетний Альджернон Кепель, віконт Мальден, граф Есекський, володіє в Герфордшірі замком Кашіобері, що має форму великої літери Н; там є дуже гарні місця для полювання.
Чарльз, лорд Осельстон, має в Мідльсексі замок Доулі, до якого в'їздять через італійські сади.
Джемсові Сесілеві, графові Салісбері, в сімьох милях од Лондону належить Горшфільд-Гауз, замок з чотирма величними павільонами з дозорною баштою в центрі й парадним двором, вистланими білими та чорними плитами, як і Сент-Жерменський. Цей палац має з фасаду двісті сімдесят два фути і збудований за Якова І великим скарбником Англії, прадідом теперішнього' власника графа. В замку можна бачити ліжко однієї з графинь Салісберійських, ціни незліченої; все ліжко зроблено з особливого бразільського дерева, яке вважається за вірний цілющий спосіб проти укусу гадюки и має назву melhombres, що значить тисяча людей. На цьому ліжку напис золотими літерами: Ноппі soit qui mal у pense[6].
Едуард Річ, граф Уарвікський і Голендський, володіє УарвікКестлем, де в кімнатах спалюють цілі дуби.
В Севен-Окській парахвії Чарльз Секвіль, барон Беркгерст, віконт Кренфільд, граф Дорсекський і Мідльсекськии, має замок. Ноуль, завбільшки з місто; він складається з трьох палаців паралельних один до одного, як шереги піхоти, з десятьма зубцями, що йдуть східцями над головним фасадом; замкову башту над ворітьми прикрашено чотирма баштицями.
Томас Тін, віконт Веймут, барон Вермінстер, володіє замком Льонґ-Літ, що має майже стільки димарів, альтанок, ліхтарів, кіосків, павільонів і баштиць, як і Шамборський замок у Франції, що належить королеві.
Генрі Говард, граф Суфолькський, володіє, в дванадцятьох милях од Лондону, палацом Одлейн у Мідльсексі, що великістю и величністю майже не поступається перед Ескуріялом короля еспанського.
В Бедфордшірі Рест-Гауз-Парк, що становить цілу країну, оточений канавами й мурами, з усіма лісами, річками й горами належить Генріхові, маркизу Кентському.
Тамптон-Корт, в Герфорді, з його величезною зубчастою баштою та його садом, що річкою відділяється від лісу, належить Томасові, лордові Кенігсбі.
Лорд Ліней Кленчерлі, барон Кленчерлі і Генкервіль, маркіз Корлеонський в Сіцілії, — його достойність пера зв'язується з замком Кленчерлі, що його збудував року 914 Едуард Старий проти нападів данців; далі, йому належить палац Генкервіль-Гауз у Лондоні, потім у Віндзорі другий палац Корлеон-Лодж і ще вісім кастелянств: одно в Брекстоні на Тренті, з правом на алебастрові копальні, потім Гемдрет, Гомбль, Морікемб, Тренуордрет, Гель-Кертерс, де є чудесний колодязь, Пілінмор з його торфяними болотами, Рекельфер коло старовинного міста Вагньянце, Вінекаунтон на горі Мойль-Енлі; крім того, йому належить дев'ятнадцять містечок і сіл з місцевими судами і вся округа Пеннесчез, — все це разом приносить його ясновельможності сорок тисяч фунтів стерлінґів річного прибутку.
Сто сімдесят два пери, що панують за Якова II, одержують усі разом прибутків на рік мільйон двісті сімдесят дві тисячі фунтів стерлінґів, що становить одинадцяту частину прибутків цілої Англії.
Збоку, проти останнього імення, лорда Ліннея Кленчерлі, можна прочитати таку примітку, що її написав Урсус власною рукою: "Бунтар; у вигнанні; добро, замки й маєтки секвестровано.