Ян Неруда

Повні тексти творів

Балада про польку

Зашуміло слободо?ю — полька в злотні сани сіла,
гриви памороззю вкрито, вороні гризуть вудила,
наче ранньою весною, у повітрі пісня в'ється,
а навкіл у танці молодь скаче, товпиться, сміється.
Полька сіла в злотні сани: як до міста, то й до міста.
"Ну-бо їдьмо, мила полько, путь щаслива, даль іскриста!..

Читати повністю →

В залізничному купе

Вже знову був наш поїзд на розгоні,
колеса, буфери й ресори знову
гриміли, шурхотіли і сварились,
немов зітхали й скаржилися в скрусі,-
уже ми почали нову розмову,
як до купе дверцята прочинились
і чоловік засмаглий, в кожушині,..

Читати повністю →

Що вже в тім житті моєму днів...

Що вже в тім житті моєму днів, немов трави, зів'яло,
що тих квітів піврозквітлих до часу пооблітало!

Що пісень загасло в грудях, що завмерло скарг даремних,
що зітхань було таємних, що тих сліз спливло буремних.

Тільки знов, як після ночі світлий ранок заясніє,
я питаю в хмарних далей: "Де ти, де, моя надіє?..

Читати повністю →
Дивіться також