Новела "Кіт у чоботях" присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, — це тип, що його зустрічав автор — оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма.
Насамперед впадає у вічі настроєність твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка виражається як безпосередньо словами, так і самим синтаксисом — це в основному короткі, часто однослівні речення. Так можуть говорити вкрай захоплені люди: треба, щоб був гімн "моралям революції", але Жучкові буде не гімн, а пісня.
Портрет героїні, тобто зовнішність, письменник характеризує одним словом "жучок". Ми не знаємо, русява вона ч чорнява, якого кольору її очі. "Відомо, що "ніс — головка від цвяшка" і що зріст — "кіт у чоботях".
Ім'я героїні — Гапка — асоціюється із гаптуванням золотом або сріблом, із червінькою революцією, із п'ятикутною зорею на капелюшку, очі — із серпневим сонячним променем. Гапка — "мураль" революції, що тягне сонячну вагу у сонячний вік. Поєднання червінькового кольору із кольором хакі — це і є головна героїня. Зустрічаємо Кота в чоботах і біля вогню, посеред зими й темної ночі. Золото, вогонь — це асоціації тепла, радості, досконалості.
Товариш Жучок — секретар парт ячейки — розмовляє часто російською мовою (новела практично написана наполовину російською), що доносить до читача дух того часу, іншими словами — стиль життя, коли на жіночих зібраннях говорили про аборт, кохання, право куховарки.
Мовна стихія "Кота в чоботях" сповнена піднесення, радості, легкої іронії, щирого захоплення та симпатії. Автор новели — ще не той "холодний" Микола Хвильовий, який в "Арабесках" скаже: "женщина — круч наших емоцій". "Кіт у чоботях" — безпосередня, власне чоловіча емоція, викликана незвичайною Гапкою.