Поетичний образ Наталки Полтавки — дівчини з народу за п'єсою І. Котляревського "Наталка Полтавка"
I. П'єса "Наталка Полтавка" І. Котляревського — один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XIX століття.
II. Наталка — типовий образ української дівчини-селянки.
1. Типові моменти дійсності в основі сюжету (віддання дівчини заміж за багатого нелюба й розлучення з коханим парубком-бідняком).
2. Головні риси характеру Наталки (велика пошана до матері, до старших; працелюбність ("Себе і матір свою на світі держить"); дівоча чистота; скромність; енергійність).
3. Глибоке кохання Наталки до Петра (чотири роки чекає повернення Петра, не отримуючи від нього жодного листа; відмовляє всім, хто до неї сватається — дяку, волосному писарю, підканцеляристу).
4. Самопожертва Наталки заради матері (бажання матері видати дочку за багатого; захист Наталкою своєї гідності — шлюб за розрахунком не принесе їй щастя; постійні нарікання та сльози матері; задля спокою неньки подає рушники Возному).
5. Боротьба Наталки за свою любов (після повернення Петра дівчина нехтує звичаями: "Окрім Петра, ні за ким не буду. До цього мене ніхто силою не принудить").
III. Оспівування І. Котляревським в образі Наталки кращих українок, їх духовної краси.