Творча і громадська діяльність І.Карпенка-Карого посідає чільне місце в історії духовного життя українського народу останніх десятиріч ХIХ — початку ХХ століття.
П'єса "Хазяїн" — сатирична комедія. Проблематика була визначена самим життям. І.К.Карпенко-Карий прагнув розкрити "механіку" блискавичного збагачення тих нових "хазяїнів", що вибилися з "мужиків".
Особливий інтерес викликає його п'єса "Хазяїн", одне з найвизначніших явищ української літератури, що виявило завидну життєздатність, зберігши і сьогодні пізнавальне, виховне й естетичне значення.
Цікавою є проблематика п'єси, майстерно втілена в яскраві, соціально й психологічно переконливі образи дійових осіб, виразно відтінена характерними подробицями побуту, колоритними деталями, які передають дух часу.
Головний герой п'єси — Терентій Гаврилович Пузир. Він весь час у центрі подій, все зауваження йде на нього. Письменник висміює вчинки людей, яким завжди всього мало, їм би більше й більше. Можна подумати, що вони хочуть заволодіти навіть світом. Пузир — це один з таких людей.
Терентій Гаврилович — мільйонер, який живе в великому достатку, але роблячи свої хазяйські справи, він ніколи не пропустить такого випадку, щоб не знайти для себе користі у якій-небудь справі. Про це свідчить його мова: "Це все добре... А яку ж я матиму користь за поміч?" Пузир — така людина, яка загрібає все собі "по надобності і без надобності". Hенаситна жадоба до наживи штовхає його на шлях злочинних махінацій. Пузир боїться відповідальності, але це його не зупиняє, бо прагнення збагатитися бере верх над усім.
- "Хазяїн" (повний текст)
- "Хазяїн" (скорочено)
- "Хазяїн" (аналіз)
- "Хазяїн" (реферати)
- Чи живуть за законами честі представники інтелігенції — вчитель гімназії Калинович та молода освічена дочка Пузиря Соня? (та інші запитання)
Таке враження, що Пузир ніколи не наживеться. У нього комори забиті білим хлібом, але він жалкує його для простих робітників. Для нього його "я" — найголовніше. Hавіть у ставленні до рідної дочки, виявляється теж користь. Hові прибутки йому дорожчі, ніж щастя рідної дочки.
Hе спроможний пожертвувати Хазяїн хоч копійчину на пам'ятник Котляревському.
Такими ж обмеженими були й помічники Пузиря: управителі, прикажчики, економи...
Прийшов час, і багатство Пузиря лопнуло. Сенс життя був втрачений для нього, адже хазяйство для нього — це життя.
П'єса "Хазяїн" і в наш час не втратила високого суспільного призначення. Драматург-реаліст ставив завдання звернути увагу громадськості на несумісність глитайського способу життя з одухотвореною творчою працею людини, з діяльністю, яка приносить радість і користь суспільству.
Письменник викликав своєю п'єсою прагнення боротися з
нелюдяним у людині, у людях, "пробуджувати в їхніх душах сором, гнів, мужність, робити все для того, щоб люди стали благородно
сильними і могли одухотворити своє життя святим духом краси". Звідси — гідне подиву довголіття цього твору.