1. Пейзаж у романі — важливий змістовий компонент (витворений у романі світ природи вражає своєю екзотичністю, що й приваблює читачів).
2. Єдність героїв роману із природою (герої завжди серед сорокаметрових кедрів, серед повалених дерев, вивернуте коріння яких нагадує "велетенські пригорщі зі стиснутими межи пальцями камінням і землею").
3. Своєрідний погляд художника на природу (вбачає у дикому лісі схожість із зеленим океаном, зображеним велетенськими химерними хвилями різних кольорів, близький до реріховського):
а) чудові картини-панорами (чергуються з пейзажними замальовками);
б) одухотвореність природи.
4. Обізнаність Багряного з рослинним і тваринним світом Уссурійського краю — основа його пейзажних відтворень ("Я знав ту фауну, й флору, й географію, як, може, жоден професор, бо я ту географію пройшов власними ногами, а флору й фауну помацав не тільки власними очима, а й власними руками").
5. Всепереможна воля людини (працьовитість і воля людини перемагають. Недарма цей край називали "Золотим Ельдорадо").
6. Природа у романі — один із головних узагальнених образів (фон для розгортання сюжету, підкреслення рис характеру).