I. С. Єсенін — великий російський поет.
II. Краса природи і людини у віршах Єсеніна:
1. Захоплення поета красою рідного краю ("Как бы ни был красив Шираз, Он не лучше рязанских раздолий").
2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи ("по пруду лебедем красным плавает тихий закат", "весна-странница с посошком в постолах берестяных").
3. Підкреслення принадності образу улюбленої дівчини образами природа ("С алым соком ягоды на коже, Нежная, красивая была. На закат ты розовый похожа, И как снег, лучиста и светла").
4. Нерозривний зв'язок душевних переживань людини зі змінами в природі (осінь — у природі, осінь — у душі поете; "Отговорила роща золотая Березовым веселым языком").
5. Підпорядкування життя людини природним законам ("Все мы, все мы • этом мире тленны... Будь же ты вовек благословенно, Что пришлось процвесть и умереть").
НІ. Єсенін — поет, який розкрив світ душі людини, закоханої в красу рідного краю, для якої природа — джерело натхнення.