Завантаження

Михайло Коцюбинський, Тіні забутих предків (скорочено)

"Іван був дев'ятнадцятою дитиною у гуцульскій родині Галійчуків". Ще дитиною він відрізнявся від інших: "...Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі".
Ті очі ніби бачили щось приховане від інших: "Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому..." Мата з полегкістю відпускала Івана з хати, і він ішов у гори, у ліс, де йому було затишно, де усе було зрозуміле й рідне...

Читати скорочено за 37 хвилин →