За мить щастя (стисло)
Було перше повоєнне літо. Втомлені, але щасливі солдати йшли від свого табору повз мадярське містечко Рангуні. Навколо ясніло жито, було спокійно і радісно, широчіло роздолля, від могутності якого так і хотілось крикнути весело так, щоб відлуння покотилось навкруги, так, як не можна було кричати на війні, що змушувала людей принишкнути та жити, не привертаючи уваги до себе. І ось чується голосне, повне життя "Го-го-го!"...
Читати скорочено за 8 хвилин →