Цитата:
Машина зупинилася, але мотор ще гурчав; десь відчинилася велика брама. Крізь розтрощене вікно в машину ввірвалося світло, і тоді я побачив, що й лампочку під стелею розбито вщент, лишень звій ще стирчав у патроні — кілька мерехтливих дротиків з рештками скла. Потому мотор замовк, і знадвору почувся чийсь голос:
— Мерців сюди. Є там мерці?
— Туди до біса, — вилаявся шофер. — Ви що, вже більше не робите затемнення?
— Поможе тут затемнення, коли все місто горить огнем!..
Читати скорочено за 14 хвилин →
Машина зупинилася, але мотор ще гурчав; десь відчинилася велика брама. Крізь розтрощене вікно в машину ввірвалося світло, і тоді я побачив, що й лампочку під стелею розбито вщент, лишень звій ще стирчав у патроні — кілька мерехтливих дротиків із рештками скла. Потому мотор замовк, і знадвору добувся чийсь голос:
— Мерців сюди. Є там мерці?
— Туди до біса, — вилаявся шофер. — Ви що, уже більше не робите затемнення?
— Поможе тут затемнення, коли все місто горить огнем! — гукнув той самий голос...
Читати скорочено за 14 хвилин →
Оповідання написане від першої особи, події відбуваються під час другої світової війни. В назві твору Белль використовує перші рядки славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли, боронячись від навали персів.
Санітарна машина, в якій знаходиться герой, під'їхала до великої брами. Він побачив світло. Машина зупинилися. Перше, що почув, був втомлений голос, який запитував, чи є у машині мерці. Шофер вилаявся на те, що скрізь стільки світла...
Читати скорочено за 9 хвилин →
Машина зупинилася, але мотор ще гурчав; десь відчинилася велика брама. По тому мотор замовк, і знадвору добувся чийсь голос:
— Мерців сюди, чув? А решту сходами нагору, до зали малювання, зрозумів?
— Так, так, зрозумів.
Та я не був ще мертвий, я належав до решти, і мене понесли сходами нагору.
Спочатку йшли довгим, тьмяно освітленим коридором, із зеленими, пофарбованими олійною фарбою стінами...
Читати скорочено за 6 хвилин →