драма в одну дію
Дія відбувається в 1816 році у Франції, в будинку заможної селянської родини. Простора кімната, вікнами у сад. Навскісний дощ. Входять господарі і незнайомець.
Жінка ...Будь ласка. Ось тут наша
вітальня...
Чоловік А ми зараз вам вина
дамо.
(До дочки).
Джульєтта, збігай в
погріб, — хутко!
Дивіться також
- Анатолій Крат — Очима трави (збірка)
- Анатолій Крат — Владімір Набоков — Смерть (переклад з російської)
- Анатолій Крат — Вірші (2)
- Ще 1 твір →
Ах, як у вас приємно...
Чоловік Ви сідайте, —
сюди...
Перехожий Охайність... Різьблений баул
в кутку, стінний годинник з васильками
на циферблаті...
Жінка Ви не вимокли?
Я встиг під дах заскочити... От злива
так злива! Вам не заважаю? Можна
тут зачекаю! Тільки перестане...
Чоловік Ми раді, раді...
Жінка Ви із наших місць?
Перехожий Ні — подорожній... Щойно повернувся
додому я. Живу у брата, в замку
де Меріваль... Це зовсім поруч з вами...
Чоловік А, знаємо...
(До дочки, що увійшла з вином).
Постав сюди, Джульєтто.
Так. Пийте, пане. Сонце, — не вино!
Перехожий (цокається)
За ваше... Ех, духмяне ж бо яке!
Й дочка у вас — розумниця... Джульєтто,
душа, де твій Ромео?
Жінка (сміється) Що то значить —
"Ромео?"
Перехожий Так... Вона сама спізнає
як прийде час.
Джульєтта Ви з дідусем знайомі?
Перехожий Не бачив, ні.
Джульєтта Він — добрий...
Чоловік (до жінки) Де ж він, дійсно?
Жінка У себе спить — і плямкає вві сні,
як немовля...
Перехожий Він дуже вже старий —
дідусь ваш?
Чоловік Сімдесят, напевно, років...
Не знаємо...
Жінка Бо він нам не рідня:
ми дідусем його самі назвали.
Джульєтта Він — лагідний...
Перехожий Та хто ж бо він?
Чоловік Отож бо
воно і є, не знаємо ми...