У кімнаті брата на столі — пісочний годинник, подарунок колег. Брат старший на дев'ять років. Він лікар, хірург. Брат мало буває вдома. Я люблю на самотині побути у братовій кімнаті. Серед безлічі предметів саме годинник завжди привертав мою увагу. Дві взаємоз'єднані ємності, опорою яким є підставка з червоного дерева з трьома фігурними різьбленими стовпцями. Усередині — пісок теракотового кольору. Люблю спостерігати за тим, як поволі, тягуче, м'яко спливає він у годиннику. Переверну годинник — і потече пісок тонкою ниточкою. Годинник — як вертикальні терези з пустою та переповненою чашами. Як часто люди не цінують свого часу, марнують його. Але ж час не стоїть на місці! Піщинками стікають секунди, і вже в іншій чаші годинника невловимо, легко, не поспішаючи, складаються у кристальну пірамідку. Час — безжальна безперервність втрачених можливостей. Пісочний годинник веде лік своїм піщинкам — секундам у такт пульсу. Часу — пульсу, який ніколи не пришвидшується, не уповільнюється і ніколи не зупиняється. На його величність Час не можна вплинути: його не можна ані вмовити, ані обдурити. Невблаганно рухається він уперед розміреною ходою. Для наочності я порівняла б життя з пісочним годинником. Течуть піщинки — дні, роки. Падають одна за одною. Ці з сумом, інші веселі, щасливі. Піщинки горя і радості, падіння і утвердження. Немає у них схожості так само, як немає і вороття. Брат каже, що пісочні годинники бувають різного об'єму: одні більші, інші — трішки менші...
Жодна людина не знає об'єму свого пісочного годинника — життя. Шкода, що життя — не пісочний годинник. Його не можна перевернути назад, падіння піщинок назад не повернеш. А я перевертаю годинник знову і знову, і щоразу мене заворожує цей магічний рух — танець піску. Пісочний годинник показує час, який ніби поклали на терези. Скільки вже збігло, а скільки ще залишилося? Пісочний годинник — це символ часу. Минає все: вмирають могутні правителі, час стирає з поверхні землі міста і цілі держави. А пісочний годинник як був символом часу, так і залишиться ним назавжди. Хто його вигадав, де і коли? На Сході пісочний годинник був відомий ще до нашої ери. Зображення годинника з колбами знайдено в Давній Греції. У Західній Європі він з'явився лише в Середні віки... Сьогодні вже неможливо встановити ні імені винахідника, ні точної дати винаходу.
Тримаю в руках одночасно таку просту і вишукану, давню і сучасну річ. Так, час назад не повернути. Але завжди є можливість запустити новий відлік часу, почати все спочатку.