— О Оксане, у тебе сьогодні занадто святковий вигляд! Блуза ошатна, тобі личить білий колір. У тебе якась важлива подія?
— Так, Ганно, мене висунули до шкільного парламенту. Минулого року я там працювала, ось і цього року працюватиму, тому що моя громадська діяльність корисна.
— Що таке шкільний парламент?
— А хіба у вашій школі його нема?
— Я щось чула про парламент, та мені байдуже. Що можуть зробити підлітки парламентарі?
— А ти, Ганно, знаєш, що таке парламент?
— Так, чула. Класний керівник нам пояснила якось, що це вищий законодавчий орган країн світу. Бачиш, шкільний парламент нічого не вирішує. Ви не видаєте закони, а за всю роботу в школі несуть відповідальність директор та його помічники. Класний керівник відповідає за окремий класний колектив.
— Помиляєшся, Ганно, шкільний парламент може багато. Деякий час у нас була проблема. Повз нашу школу проходили трамвайні колії. Вони багато років не експлуатувалися, і ось нарешті міська влада вирішила зовсім демонтувати трамвайне полотно. Роботи велися, на нашу біду, під час уроків. Стояв страшенний галас, шум, учні відверталися — кому ж це сподобається! Директор неодноразово зверталася до різних інстанцій з проханням перенести робочі години будівельників на більш пізній час, коли уроки припиняться. Влада обіцяла посприяти, але усе тривало, як і раніше. І ось тоді президент шкільного парламенту і два активісти записалися на прийом до міського голови.
— Невже він прийняв школярів?
— Уяви собі, прийняв. Він визнав, що проблема, яку ми підняли, важлива.
— І чим усе скінчилося?
— Тим, що будівельні роботи тепер ведуться після закінчення уроків.
— А які ще добрі справи зробив парламент, Оксане?
— Коли вирішувалося питання, кого з учнів нагородити безкоштовною путівкою у Карпати під час зимових канікул, без ухвалення парламенту директор не могла підписати наказ.
— Так, я бачу, що шкільний парламент має велику силу.
— Головне, що учні набувають активної життєвої позиції, серед парламентарів немає байдужих. Тут, може, народжуються майбутні керівники міста, області і, може, країни. Так-що бути в парламенті у нашій школі — це престижно.
— Я вітаю тебе, Оксано, від щирого серця. Працюй у парламенті сумлінно! Щасти тобі!
— Дякую, Ганно.