Кожен народ має свою символіку. Україну не можна уявити без верби, калини, золоточубого соняшника, лелеки на обійсті, біленької хатини під солом'яною стріхою, хрещатого барвінка — народних символів.
Після проголошення незалежності нашої країни ми повернулися і до давнього національного символу — блакитно-жовтого прапора. Яка ж історія прапора?
Українське жовто-блакитне колірне сполучення походить від гербів Галицько-Волинського князівства — золотого лева на синьому полі (XIII ст.).
Під час визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького у 1648—1654 роках козаки також мали синьо-жовті корогви.
У 1918 році після проголошення Української Народної Республіки державним прапором став саме блакитно-жовтий стяг.
І тепер під час проведення урочистостей, спортивних змагань майорить наш прапор, символізуючи мир та багатство України, яка була колись житницею Європи. У блакитно-жовтому прапорі втілені віковічні прагнення українського народу до миру, праці, краси рідної землі.