У більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. У мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже історичний. Його подарував моєму дідусеві друг, від'їжджаючи з міста. Цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг.
У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних паперів. На столі стоїть вузенька книжкова полиця із найнеобхіднішими мені книжками. На полиці я розмістив невелику колекцію мінералів і два найулюбленіших подарунки, отриманих до дня народження: мікроскоп і справжній армійський бінокль.
Я тримаю робочі зошити, лінійки й пенал — у верхній шухляді, чисті зошити — у середній й деякі робочі інструменти — в нижній.
Мені зручно і приємно навіть просто сидіти за своїм столом, а тим більше робити уроки. Напевно, він мені допомагає добре вчитися.