Квітка-Основ'яненко був видатним українським прозаїком і драматургом дошевченківської доби. З-під його пера вперше в українській літературі з'явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства простого селянина-трудівника, широко відкривши двері в літературу позитивним персонажам з народу і показав моральну здрібнілість панівної верхівки. Своїми кращими творами письменник утверджував реалістичний напрям у літературі. Але характерним для багатьох повістей Квітки є переплетення реального з фантастичним. Показовою в цьому плані є "Конотопська відьма".
Ця повість найвизначніший бурлескно-реалістичний твір Квітки. З одного боку, Квітка орієнтується на фольклорні джерела ( народні казки, перекази), а з другого на достовірні факти життя. Поштовхом до написання повісті, за свідченням письменника, був справжній факт, пов'язаний із страшною посухою та неврожаєм, коли з наказу однієї поміщиці, за поширеним у середньовіччя варварським звичаєм, топили у воді запідозрених у "відьмуванні" жінок, щоб виявити відьом (вони не тонуть) та примусити цих "чаклунок" повернути "вкрадені" ними дощі. "Конотопська відьма" — це результат спостережень Квітки над "сучасною" дійсністю, поширених розповідей про "відьом" та відомостей про негативні явища побуту й урядування колишньої козацької старшини...
Отже, повість ґрунтується на дійсних фактах, але своєрідно осмислених автором, і відзначається сатиричним спрямуванням з виразним соціальним відтінком. Характерні риси сільської верхівки українського селянства автор втілив в образах обмеженого й ледачого сотника Забрьохи, безграмотного, підступного й хитрого писаря Пістряка, пана Халявського, отця Симеона.
- "Конотопська відьма" (повний текст)
- "Конотопська відьма" (скорочено)
- Який зміст вкладає Квітка-Основ'яненко в поняття "обвідьмитись"? (та інші запитання)
Вже самі прізвища героїв — це своєрідна характеристика образів.
Забрьоха. Посаду сотника він успадкував від батька. Цей неук не міг перелічити навіть своєї сотні, бездіяльний і на службі, і в побуті. Головне для нього — це добре поїсти і випити.
Пістряк — писар-крутій, зухвалий шахрай, підступний і лестивий у взаєминах з іншими, уміє використати своє службове становище у власних інтересах. Піймався до його пастки й Забрьоха, якого він умовив не виступати в похід, а зайнятися вирішенням важливішого питання — виловити "відьом".
Виявивши відьму — Явдоху, сотник і писар хочуть використати її в своїх корисних цілях.
Змальовуючи реалістичні події, що переплітаються з фантастикою, письменник прагне показати забобоність Пістряка та Забрьохи.
У повісті Квітка-Основ'яненко з етнографічною точністю подає описи народних вірувань: "відьма" збирає слід Забрьохи, вирива волосся з вуса, щоб допомогти причарувати молодицю.
Про все це автор розповідає з іронією, гумором.
А переродження Явдохи ? Чи не комічно ?
А літання сотника ? Як результат — все село сміється з "сотника без сотні".
Щиро й майстерно користується автор народними засобами гумору і сатири, показуючи низький моральний і духовний рівень окремих представників козацької старшини, — вміло переплітаючи як реалістичні, так і фантастичні події.
Квітка-Основ'яненко в повісті "Конотопська відьма" з одного боку, подає в повісті точні етнографічні описи народних вірувань, зокрема уявлень про відьом, з другого — показує абсурдність цих вірувань темних, забобонних людей у нечисту силу. А свою розповідь про конотопську відьму оповідач представляє як казку, почуту ним від якогось Панаса Месюри. І це як застереження для сучасного читача: "Будьте уважні! Не потрапте під вплив "духовних проповідників" подібних Явдосі". Адже саме зараз ми маємо свободу вірувань. І треба вміти правильно зорієнтуватися в сучасному плині релігійних вчень.