Бібліотека Української Літератури
Українська література  :  Бібліотека  :  Сучасна література  :  Біографії  :  Критика  :  Статті  :  Енциклопедія  :  Народна творчість  |
Навчання  :  Реферати  :  Шкільні твори  :  Твори з мови  :  Стислі перекази  :  Контрольні питання  :  Крилаті вирази  :  Словник  |
Шкільні твори > К > Котляревський Іван > Енеїда Івана Котляревського - енциклопедія українознавства — електронний текст

Енеїда Івана Котляревського - енциклопедія українознавства

Шкільний твір

"Енеїда" Івана Котляревського - енциклопедія українознавства
І. П. Котляревський - основоположник нової української літерату ри. Він першим заговорив справді народною українською мовою про народ і прекрасно змальовував характер українців, їх погляди на життя та їх побут як в лірико-драматичних творах, так і в гумористично -сатиричних ("Наталка Полавка", "Москаль-чарівник", "Енеїда").
Поема "Енеїда" - травестійно-бурлескна. Травестійними називаються твори, у яких на підгрунті відомого сюжету письменники створюють власні образи. Котляревський, розповідаючи про пригоди троянців, відтворює характери, побут, звичаї українців з такою детальністю, що поему цілком можна назвати енциклопедією українознавства.
З опису пекла і раю ми дізнаємося про типовий склад тогочасного українського суспільства:
   Були невірні й християни,
   Були пани і мужики,
   Була тут шляхта і міщани,
   ...Були і штатські, і воєнні,
   Були і панські, і казенні,
   Були миряни і попи.
Зі згадуваних у тексті поеми подій легко довідатися про окремі моменти з історії України. Так, Сивілла говорить, що "при Шведчині я дівовала", а "татарва як набігала, то я вже замужем була".
Зі скульптурно-живописною виразністю відображує І. Котляревський зовнішність, характер, мораль українців. Перед нами запорозькі козаки постають такими, якими вони були як за внутрішніми особливостями характеру - самовідданими, героїчними, здатними віддавати життя за рідну землю, але часом і п'яницями та бешкетниками, - так і за зовнішністю:
   Щоб голови всі обголяли,
   Чуприни довгі оставляли,
   А ус в півлікоть би торчав...
   Згадує автор подробиці організації і вигляду козацького війська:
   Так славнії полки козацькі,
   Лубненський, Гадяцький, Полтавський,
   В шапках, було, як мак, цвітуть.
   Пошили сині всім жупани,
   Наспід же білії каптани, -
   Щоб був козак, а не мугир.
Говорить письменник і про народну мораль, про віру у справедливість, у неминучість кари за зло та винагороди за добро (у пеклі - несправедливі пани, здирники).
Створюючи образ народу України, автор перелічує, наприклад, найхарактерніші для тих часів імена (24 імені!).
Не могла пройти повз увагу автора і народна творчість. Троянці:
   Кугикали все пісеньок:
   Козацьких, гарних, запорізьких...
   Про Сагайдачного співали,
   Либонь, співали і про Січ...
А яка ж пісня чи танець без музики! Отож ми бачимо типові національні музичні інструменти: бандуру, сопілку, дудку тощо.
Фольклор - невід'ємна часина культури. Часом ми відчуваємо в поемі відлуння народної казки. Так троянці дарують Латину чоботи-скороходи, Аматі - скатерку-самобранку, Лавінії - килим-самольот, Сивілла має хатинку "на ніжці курячій".
Близька до народного фольклору і мова. Тут звучать прислів'я та приказки ("і все на ус собі мотала", "не розглядівши, кажуть, броду, не лізь прожогом перший в воду", "хто чим багат, то тим і рад"), сталі епітети і "крилаті вислови" з народної мови ("кричав, як в марті кіт", "бісиків пускать", "аж поза вухами лящало", "ніхо з уст пари не пускав").
Пророцтва, ворожіння, прокльони - це теж частина народної творчості. Ось як Дідона проклинає Енея:
   Нехай тобі присниться біс!
   З твоїми сучими синами,
   Щоб враг побрав вас всіх гульвіс,
   Щоб ні горіли, ні боліли,
   На чистому щоб поколіли...
Піп (!) у Котляревського ворожить, це теж особливість тодішнього менталітету.
Котляревський розповідає нам і про звичаї, розваги, про всі оті досвітки, вечорниці, сватання, колядки, кулачні бої, ігри:
   І у панаса грати стала...
   Тут інші журавля скакали,
   А хто од дудочки потів.
   І в хрещика, і в горюдуба,
   Не раз доходило до чуба,
   Як загулялися в джгута.
   В хлюста, в пари, в візка іграли
   І дамки по столу совали...
Цікаві відомості про життя прадідів дають описи побуту тих часів. Адже далеко не кожний знає, що воно таке: чаплія, рубель, ціп, або "квачі, помела, макогони", якими користуються герої поеми. Зображується і посуд - полив'яні миски, кленові тарілки; для напоїв використовували: "барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, баклажки". Згадується і про вживання лікарняних рослин.
Можна довідатися з поеми і про тодішні "транспортні засоби": берлини, дормези, ридвани, портшези, перекладні.
А як цікаво нам дізнатися про те, що їли і пили наші предки. Так у Дідони вживали:
   ...Свинячу голову до хріну
   І локшину на переміну,
   Потім з підливою індик;
   На закуску куліш і кашу,
   Лемішку, зубці, путрю, квашу,
   Із маком медовий шулик.
   І кубками пили слив'янку,
   Мед, пиво, брагу, сирівець,
   Горілку просту і калганку.
Дуже детально зображується одяг. Наприклад, сестра Дідони Ганна:
   В червоній юпочці баєвій,
   В запасці гарній фаналевій,
   В стьожках, в намисті...
Еней одягає "штани і пару чобіток, сорочку і каптан з китайки, і шапку, пояс з каламайки, і чорний шовковий платок". Так само змальо-ваний в українському стилі одяг Дідони, Венери, Юнони, навіть машталіра, що править кіньми Венери.
Отже, у творі Котляревського ми бачимо всебічне, справді енциклопе дичне зображення українського життя, перед нами постають картини минулого нашої вітчизни, образи предків. І дивуєшся талантові письменника, його глибокому знанню і розумінню життя народу.






COMY.ru - Мобильные телекоммуникации | Купить весы в Украине vis.ua | Электронные замки в интернет-магазине PlastMarket. Доставка по Украине, гарантия.
bigmir)net TOP 100          SERVER UA - Выделенные сервера
Сторінку згенеровано за 0.356599 сек.