Пішов у смерть — і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії)
Десятиріччя тому, коли українці об'єдналися під жовто-блакитним прапором незалежності, слово "патріотизм" набуло, на мій погляд, нового звучання. У ньому міцно та гармонійно переплелися і намагання вивести країну із сьогоденної кризи, і турбота за майбутнє рідної землі, і велика повага до її славетного минулого.
Тому не дивно, що останнім часом стрімко зросла увага до історичних пісень та дум, де відбито історичну пам'ять нашого народу, його національну свідомість, без якої немає людини-патріота. Особлива увага у цих народних перлах приділяється образам славних героїв, що шаблею і серцем боронили свою Україну. Це про них наша сучасниця Ліна Костенко в романі "Маруся Чурай" сказала:
Тепер він з нами в радості і в сумі.
Збагнуло серце вражене моє:
Пішов у смерть — і повернувся в думі,
І вже тепер ніхто його не вб'є.
Почесне і особливе місце серед цих героїв посідає образ Богдана Хмельницького — українського гетьмана, талановитого державного діяча, який оспіваний у багатьох народних піснях і думах, зокрема таких, як "Повстання проти польських панів", "Хмельницький і Василій Молдавський", "Перемога над Корсунем" та інших. У них з натхненням підноситься велич Б. Хмельницького, бо він виражав волю народних мас, надавав організованого характеру їхнім стихійним виступам, був справжнім прикладом відваги, розуму і щирого патріотизму.
Однією з найкращих і найвиразніших дум про Хмельницького є знана і улюблена українцями дума "Хмельницький і Барабаш", побудована на гострому протиставленні двох образів — Богдана Хмельницького і Барабаша. На мою думку, тут криється значно глибший зміст: конфлікт між Хмельницьким і Барабашем символічно відображає гострі протиріччя всього українського народу з польською шляхтою та її прислужниками.
Засіб такого протиставлення допомагає безіменним авторам думи (бо, як відомо, перший, авторський, текст доповнюється подалі різними виконавцями) краще змалювати героїчну постать гетьмана України. На тлі зрадницько-огидної позиції Барабаша, його користолюбства контрастно постає звеличений народною славою Богдан Хмельницький, який, як говориться в думі, "добре дбав" про волю рідного народу. У цьому його підтримали прославлені герої того часу — полковники Максим Ольшанський (Кривоніс), Мартин Полтавський (Мартин Пушкар), Іван Богун і Матвій Борухович (Матвій Гладкий). Вони дружно стояли пліч-о-пліч з Хмельницьким, який закликав рідний народ до своєї національної гідності і незалежності:
Ей, козаки, діти, друзі, молодці!
Прошу я вас, добре дбайте,
Од сна уставайте,
Руський очинаш читайте,
На лядські табори наїжджайте,
Лядські табори на три часті розбивайте,
Ляхів, мостових панів, упень рубайте,
Кров їх лядську у полі з жовтим піском мішайте,
Віри своєї християнської
у поругу вічні часи не подавайте!
І хоч останнім часом звучать певні звинувачення на адресу славетного гетьмана, але, дотримуючись історичної правди, ми не маємо права забувати, що, попри свої помилки, великий воїн віддав усього себе за свободу рідної землі.