Цикл складається із 13 віршів, головним мотивом яких є заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні. Найсильніше нескореність поета, його любов до України висловлені у вірші "Мені однаково..." Автор поезії виступає як патріот, якого найбільше хвилює не особиста доля, а доля України. Будучи у казематі далеко від рідного краю, Шевченко згадує українську природу, пісні, звичаї. Все це він відтворив у поезії "Садок вишневий коло хати". У деяких віршах циклу звучать народно-пісенні мотиви. У них розповідається про сирітство дівчини ("Ой одна я, одна..."), про кохання й розлуку ("Чого ти ходиш на могилу?"), про зло солдатчини ("Рано-вранці новобранці").