Олена Пчілка — найкраще для дітей (пошукова / дипломна робота)

Реферат

ПОШУКОВА РОБОТА

на тему:

Олена Пчилка — найкраще для дїтей

Вступ

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач — Драгоманова, 1849 — 1930) посідає значне місце у розвитку української культури кінця XIX — початку ХХст.. Але і та роль її — автора багатьох прозових, поетичних і драматичних творів, критика, публіциста, перекладача, фольклориста та етнографа редактора й видавця, громадського діяча — стало відомим широкому загалові лише недавно. Впродовж майже семи десятиліть можновладці намагалися стерти той слід, який залишала ця видатна жінка вбити пам'ять про неї. Бо не могли їй вибачити той безкомпромізм, який виявила в усьому, що стосувалося України (а це і протести національних утисків і русифікації, і послідовне обґрунтування спроможності української культури посісти гідне місце в світовій культурі, і пропагування української історії, що будила в нащадків національну свідомість).

Деякі літературознавці під тиском тоталітарно-бюрократичної системи. А подекуди й з кон'юктурних прагнень, намагалися принизити Олену Пчілку. Зводили на неї різноманітні наклепи. Її звинуватили у крайньому націоналізмі, повісили ярлик буржуазно-ліберальної письменниці. З болем про це писала І. Борисова у 1963 році: "В Україні тепер під окупацією її постаті майже не згадують. Спогадів, що давали б її правдивий духовний образ, не дозволять подати до друку. Коли вже не можна замовчати зовсім, що Олена Пчілка жила в світі (наприклад, у біографії Лесі Українки), то подається її ім'я завжди з словами "буржуазна націоналістка" /30, с. 148/.

У результаті цих сумнозвісних заходів протягом довгих сорока літ (від 1923 до 1971-го) у нас не було видано жодної збірочки творів (оригінальних і перекладних), статей, рецензій, заміток, епістоляріїв, що зберігаються у фонді письменниці, який міститься в Інституті літератури їм.. Т. Г. Шевченка АН України, чекають на публікацію.

Подібна ситуація і з критичними розвідками творчості Олени Пчілки. Немає жодної монографії, яка б охоплювала усі аспекти багатогранної творчості письменниці. Визначною подією у літературному житті стало видання у 1999 році наукового збірника "Олена Пчілка і Волинь", до якого увійшли матеріали науково-практичної конференції, що відбулася у Луцьку 29 — 30 червня 1999 року. Тридцять авторів-науковців, краєзнавців, працівників музеїв подали свої дослідження, що явили собою розділи збірника: "Олена Пчілка: Життя і творчість" та "Родина Косачів: Джерела і публікації". Зміст збірника виявився багатий на документальні свідчення, невідомі або мало відомі не тільки читацькому загалу, а й науковцям [4]. На жаль, це наукове видання вийшло дуже малим тиражем (усього 250 прим. ) і тому, звичайно, є недоступним для переважної більшості тих, хто цікавиться творчістю Олени Пчілки.

Серед нечисленних критичних статей, присвячених Олені Пчілці та надрукованих переважно в періодичних виданнях, можна виділити декілька найбільш вдалих. Так, стаття Ольги Камінчук "Олена Пчілка: аспекти творчої діяльності" [15] дає досить повну інформацію про плідну діяльність Олени Пчілки в галузі української літератури, етнографії, драматургії, видавництва тощо. Дослідниця, наскільки це можливо в межах однієї статті, аналізує літературну спадщину Олени Пчілки, зокрема подає в хронологічному порядку перелік прозових творів письменниці. О. Камінчук звертає увагу на те, що більшу частину прозового доробку Олени Пчілки складають малі літературні форми, бо саме вони найбільше відповідали типу її художнього мислення. Розглядаючи поетичні твори Олени Пчілки, дослідниця розмірковує про їхню психологічно-особистісну орієнтацію, вказує на природу та її емоційне сприйняття як важливий структурний елемент лірики поетеси. Аналізуючи драматичні твори письменниці, авторка статті акцентує увагу на таких рисах, як динамічність сюжету, яскрава окресленість, колоритність персонажів, жива розмовна мова, " відсутність довгих монологів.

До своєї ґрунтовної статті "Олена Пчілка: барви особистості і феномен духу" [1] Г.Аврахов підібрав такий епіграф з Шевченка: "Благословенная в женах, святая праведная мати...". У цій роботі дослідник подає оглядовий аналіз літературної творчісті Олени Пчілки, зосереджуючи більшу увагу на її ролі у розвитку української національної культури. В цьому аспекті автор статті розглядає особливості виховання у родині Косачів і педагогічний талант, за допомогою якого Олена Пчілка виростила своїх дітей справжніми патріотами своєї держави і який намагалася використати у вихованні всього підростаючого покоління маленьких українців. Крім того, Г.Аврахов подає цікаві дані про розправу над творчим спадком та самим ім'ям Олени Пчілки у радянські часи.

Серед критичних розвідок, присвячених творчості Олени Пчілки як дитячої письменниці, слід назвати статтю О.М.Таланчук та Л.Ф.Дунаєвської "Олена Пчілка і дитяча література" [34]. У цій роботі автори проаналізували декілька віршів Олени Пчілки для дітей, наголошуючи на їх виховному змісті. Також у статті наведені приклади використання письменницею у своїх творах для дітей багатого фольклорного матеріалу. Зокрема, аналізується обробка Оленою Пчілкою таких народних казок, як "Казка про Козу-дерезу" та "Коржик". Стаття також порушує питання участі Олени Пчілки у діяльності товариства "Просвіта", сподівань, які покладала письменниця на цю організацію в аспекті виховання молодого покоління в національному дусі.

У статті "Олена Пчілка та українські діти" [24] Л.Новаківська стверджує, що найбільше педагогічний талант Олени Пчілки виявився у редагуванні нею дитячого журналу "Молода Україна". У статті розповідається про тематику часопису, про різножанровість творів, що друкувалися в ньому, про те, як ретельно Олена Пчілка добирала авторів журналу. Авторка статті також подає відомості про рубрики журналу, про багатство зібраного в ньому фольклорного матеріалу для дитячого читання.

Слід зазначити, що, якщо взагалі про літературну творчість Олени Пчілки та про її внесок у скарбницю української культури вже написано низку критичних розвідок, то праця її на ниві дитячої літератури майже не досліджена. Хоча її роздуми про національне виховання, методи якого нині модно шукати у досвіді інших націй, були б надзвичайно актуальні, адже після довгих років шовіністичної русифікаторської політики ми зустрілися з проблемою, подібною до тої, яку намагалася розв'язати у свій час письменниця.

Непересічна постать Олени Пчілки потрібна нам особливо сьогодні, коли у боротьбі за національне самоутвердження ми знову і знову надихаємося невгасимим світочем національної ідеї, що її виплекали минулі покоління. Як громадський і політичний діяч вона поклала міцні основи для відродження своєї нації. Особливу роль вона покладала саме на молоде покоління, і тому величезне значення надавала вихованню дітей в національному дусі, "щоб не виростали вони перевертнями, щоб звикали вони шанувать своє рідне" [34, с. 140].

Саме тому метою цієї роботи стало дослідження творчості Олени Пчілки для дітей, виявлення її специфічних особливостей, Адже різноманітна за тематикою і жанрами творчість Олени Пчілки для дітей і тепер не втратила свого педагогічного, культурного, естетичного значення і тому може активно використовуватись у справі виховання підростаючого покоління.

У процесі досягнення поставленої мети заплановано розв'язати такі завдання:

1. З'ясувати місце творчої спадщини Олени. Пчілки в контексті розвитку

української літератури кінця XIX — початку XX ст.

2. Виокреслити особливості розвитку дитячої літератури к. ХГХ — поч. XX ст.

3. Розкрити жанрово-стильову своєрідність творів О.Пчілки для дітей.

Методами дослідження літературних явищ обрано: художньо-порівняльний, аналітичний, функціональний.

РОЗДІЛ І. Творча спадщина ОЛчілки в контексті розвитку української культури к. XIX — поч. XX ст.

Починаючи розглядати напрочуд різнобічний та багатий творчий доробок Олени Пчілки, насамперед звернімо увагу на той творчий псевдонім, який обрала для себе письменниця. Цей псевдонім — назва маленької комахи-трудівниці чи не найбільше вбирає в себе суть діяльності Ольги Петрівни. За висловом В.Скуратівського, "вона, як і крилата трудолюбниця, невтомно впродовж всього життя горопашно заповнювала щільники нашої культури цілющим нектаром" [20, с. 4].

Внесок Олени Пчілки у скарбницю української культури справді величезний. Адже не було (чи майже не було) такої сфери української гуманітарної науки та культури, до чого б не доклала своїх старань ця дивовижна жінка. Вона виявила себе талановитою поетесою, прозаїком, драматургом, публіцистом, видавцем, науковцем, етнографом, її дочка Ольга Косач-Кривйнюк писала про неї; ,Де занадто велика фігура, занадто складна, занадто значна її роля і місце в ... українському житті, і не з моєю кебетою писати про неї в цілому об'ємі її значення для української культури. Скажу лише, що розумніших за неї людей я знала мало, а може, й зовсім не знала" [8, с. 50].

Свою творчу діяльність Олена Пчілка розпочала перекладами. Першою літературною спробою Олени Пчілки був переклад казок Андерсена за порадою М.Старицького. У 1880 р. опубліковані її "Переклади з Гоголя: Записки причинного. Весняна ніч", 1882 — книжка "Українським дітям", до якої вона переклала поетичні твори О.Пушкіна ("Анчар"), МЛермонтова ("Три пальми", "Гілка Палестини", "Мцирі") та польського поета Сирокомлі ("Співець"). Перекладацькій справі письменниця приділяла велику увагу протягом усього життя. Олена Пчілка перекладала твори Кольцова, Пушкіна, Лєрмонтова, Гоголя, Тургенєва, Фета, Надсона, Єсеніна, Овідвя, Сапфо, Свіфта, Міцкевича, Словацького, Гюго, Шіллера, Гете, Гейне, Діккенса,

Уайльда, Андерсена, Брет-Гарта, Мопассана та ін. Метою популяризації рідного слова вона переклала російською мовою також власні оповідання і поезії із збірки "Думки-мережанки".

Переклади Олени ЇІчілки "несуть ідейно-смислове навантаження, збагачують словник української мови, зберігають стиль і манеру письма оригіналу, є довершеними літературними зразками" [11, с. 83]. Вважаючи перекладання засобом збагачення та розвитку рідної мови, Ольга Петрівна у передмові до власних перекладів з Гоголя писала: "Трудно зважить, що більше розвиває мову, чи переклади, чи первотвори? Либонь, треба сказати так: ті й другі однаково" [11, с.

1 2 3 4 5 6 7