Реферат
на тему:
Павло Загребельний.
Короткі біографічні відомості життя і творчості письменника
Письменник народився 25 серпня 1924 року в придніпрянському селі Соколиному?? на Полтавщині.
"Це козацьке село,— розповідає Павло Архипович у вже згадуваному інтерв"ю. — Воно було на кордоні земель Війська Запорізького і царської імперії. І на цьому кордоні зібралися люди, що втікали як з одного, так і з іншого боку. Це було гігантське село, тягнулося воно 15 кілометрів уздовж Дніпра. І населяло його десять тисяч людей. У селі майже не повторювалися прізвища. Це теж свідчило про те, що люди туди збігалися. А коли люди збігаються, то вони, як правило, незалежні. Бо кожен із них утік — хто від пана, хто від хама??, хто від переслідування, хто від неправди...
Моє село — це своєрідна українська Америка. Бо що таке Америка? Це теж збіговисько втікачів і незалежних...
Серед таких людей я народився і виріс, пережив колективізацію, голод 33-го року... Ці люди дуже бідували, але в душах їх була незалежність. Це, очевидно, передалось і мені".
Змалку ріс без матері, завжди тягнувся до книги, вчився добре.
Навчається майбутній письменник у Солошинській?? середній школі. У середніх і старших класах захоплюється математикою. Мріє бути вченим.
У червні 1941 року Загребельний закінчив десятирічку. Збирався вчитися далі, але почалася друга світова...
Можливо, те перше враження й спалахнуло іскрою, що викресала згодом задум історичного роману "Диво". Хоча того червневого ранку Загребельний і в гадці не мав, що стане письменником. Зачарування мистецьким витвором далеких пращурів жило підсвідомо понад двадцять років.
У неповних 17 років пішов добровольцем до армії. Брав участь в обороні Києва. Навчався у військовому училищі. У серпні 1941 року був поранений. Після госпіталю знову військове училище. І знову фронт, і тяжке порання влітку 1942 року.
Перше оповідання "Каховські будоночки" Павлом Загребельним разом з Юрієм Пономаренком було написане за кілька годин. Збірка "Каховські оповідання" (1953) складалася з дванадцяти творів. Відзначалися вони нарисовістю. Були тут художні знахідки. Були й композиційні прорахунки.Далі Загребельний пише новели сам. Окремими книжками виходять "Степові квіти" (1955), "Учитель" (1957), "Новели морського узбережжя" (1958). У читачів склалося враження, що автор не написав, а проспівав ці твори — так розкуто, вільно і впевнено вони вилилися на папір.
На республіканському конкурсі в 1955 році на кращий науково-фантастичний та пригодницький твір для дітей та юнацтва повість "Марево" — відзначена другою премією. Найяскравіше талант Загребельного-повістяра виявився у "Думі про невмирущого" (1957). З "європейським" циклом якнайтісніше пов"язується воєнно-патріотичний роман Павла Загребельного "Добрий диявол" (1967).
Широкого розголосу набув удостоєний державної премії роман П.Загребельного "Розгін" (1976). У 1986 році побачив світ новаторський і за змістом і за художнім втіленням твір "Безслідний Лукас".
У 1991 році Павло Загребельний опублікував свій двадцять третій роман — "Тисячолітній Миколай". Творився він три роки.
У 1992 році в бібліотеці "Молоді України" побачила світ повість Павла Загребельного "Гола душа".
У кожній новій книзі Павла Загребельного — творчий експеримент. Щораз за тим експериментом "стоїть дослідник, енциклопедист, вигадник у кращому розумінні цього слова — і живописець". Вдумливий дослідник літературного процесу. Письменник залізної самодисциплини.