Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як моє болить серце, а сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде.
Історичні пісні — Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) (скорочено)
Завантаження стислого переказу...
Відсилаємо твір скорочено...
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Історичні пісні — Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) (скорочено), завантажити текст
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.