Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде — дивується, звідки вона взялася.
Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила б.
Тепер ходить по світу сиротою, ніщо їй не миле. Пройшов рік, другий, мати не питає, чому дівчина журиться, а потихеньку сватає за сивого та багатого. Дівчина не хоче йти за нелюба. Вона приходить до ворожки дізнатися про свою долю.
Шевченко Тарас — Тополя (більш стисло) (скорочено)
Завантаження стислого переказу...
Відсилаємо твір скорочено...
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Шевченко Тарас — Тополя (більш стисло) (скорочено), завантажити текст
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.