Один господар змолотив зерно й почав його віяти. А вітер усе йому заважав. От чоловік і кинув спересердя у нього ніж. Вітер щез, але чоловікові перестало таланити: за що не візьметься — погано скінчить.
Пішов чоловік у світ, покинувши господарство. Приходить до одного села, проситься до якоїсь хати переночувати, а господар каже, що не може його пустити, бо він же йому ногу ножем врізав.
Аж тоді зрозумів чолов'яга, що самого вітра поранив.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
У давнину люди вірили, що всі сили природи — то істоти, боги. Тому застерігали у міфах та легендах, щоб були обережними й не шкодили їм.