Вишня Остап — Усипка, Утечка, Усушка й Утруска (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

(1889—1956)

УСИПКА, УТЕЧК А, УСУШКА Й УТРУСКА

(Теорія)

Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на "у"...

І от ці чотири "у" ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, "як тропічні маки", хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні "у".

Отже, розберемось, що означають ці слова.

Усипка — поняття розумове, духовне. Це дуже тонка штука, що пролазить через найменші пори. Бували випадки, коли усипка проходила крізь залізо. Борошно або цукор, приміром, може "усипатися" з залізного чи крицевого герметично закритого посуду... Хоч розірвися, а на певний відсоток висиплеться...

Коли усипка переборщить сама себе, тоді вона переходить в засипку. Остання нікому не подобається, тому не слід про неї й говорити. Тепер перехід усипки в засипку відбувається не часто.

"Усипка любить сипкі речі".

"Утечка — походить від дієслова "тікать". Тікать — дієслово, що стосується виключно живих речей. А тут воно само собі зраджує і характеризує виключно неживі, та до того ще й рідкі речі: олію, нафту, гас, бензин, спирт...

Важко собі уявити, щоб такі речі тікали, але це насправді буває. Вони "тікають" зі складів, баз, що потім і "собаками не наздоженеш". Нафта зникає навіть із вагонів на залізницях. Була, вагон зупинився, поїхав, приїхав до станції, а ЇЇ нема: втекла.

Наступне слово — усушка. Походить від дієслова "усихати". Усихають майже завжди найсухіші речі: мануфактура, шкіра, суха садовина, городина і таке інше. Коли усушка ретельно береться за оті сухі речі й висмоктує з них останні соки, вогкі речі починають розбухати.

"Коли ж усушка переходить у пошесть, тоді можуть усихати цілі галузі народного господарства, цілі країни, а розбухає тільки невеликий гурт населення".

"Утруска — що це таке — чорт його знає. Очевидно, чи хтось когось, чи хтось щось утрушує. Чи щось само втрушується... напевно невідомо".

А що ж треба з цими словами робити? Якщо дотримуватися теорії "клин клином", то мабуть, ось що:

1) трусонути;

2) всипати так, щоб важко було не тільки щодо "утечки", а й "уходки";

3) посадити на усушку.

Автор зауважує, однак, що це справа теоретиків. Він же — практик.