Чому я люблю читати науково-фантастичні твори
Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю.
Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни.
У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова "Туманність Андромеди" та "Cor serрentіs". Це чудові твори, які змушують повірити, що люди зрештою позбавляться тваринної жорстокості і дійсно стануть братами не лише між собою, а й з жителями інших зоряних світів.
Поряд поставлю книги братів Стругацьких "Ненаселений острів", "Важко бути богом", "Спроба до втечі". У них розповідається про відповідальність людини за життя всього світу — і не тому, що вона супермен, а тому, що інакше вона — просто ссавець, а не розумна істота. Але бути людиною ще важче, ніж бути богом. Адже найбільші випробування чекали на Хела Брега не у космічному просторі, а вдома, на Землі. У романі С. Лема "Повернення з зірок" показані страшні та непередбачувані результати експериментів над людством. За допомогою щеплень на планеті знищена агресія. Але знищення пекла призвело до знищення раю. Найгірше ж те, що нові покоління навіть не підозрюють, що колись людина вміла ненавидіти і палко кохати. А тепер — "сю-сю! Повік-віки сю-сю". Так каже один із астронавтів, що повернувся на бетризовану Землю. І до зірок вже більше не літають...
У книзі А. Азімова я залишив багато закладок. Читаю і перечитую "Сталеві печери", "Я, робот". Вірю, що людство зможе вийти зі сталевих печер індустріальних міст, що всі історії про заколот роботів і кінець людства на забрудненій Землі — це лише дурний сон розуму.
Зараз читаю повість Р. Бредбері "451 градус за Фаренгейтом". У ній йдеться про світ, де читання є державним злочином, зберігання книги — антидержавним учинком, а стіни замінені телевізійними екранами. Оце й зараз у сусідній кімнаті працює телевізор, йде якась "гумористична" програма. А щоб телеглядачі знали, де сміятися, вмикають запис реготу — підтримуй тобто!
Якби була моя воля, всюди б вивісив гасло "Вимкни телевізор — розкрий книгу".