Гуманізм твору О. Генрі «Останній листок»

Шкільний твір

Справжнє ім'я чудового американського новеліста О. Генрі — Вільям Сідней Портер.

Письменника називають співцем долі маленької людини. У його творах немає визначних подій, його персонажі не є видатними особистостями або людьми, здатними на подвиг. Його герої — це звичайні люди, що діють у звичайних обставинах, з маленькими радощами та великим сумом. Вони добрі, але часто безпорадні в жорстокому світі, проте постійно намагаються хоч трішечки змінити своє сіре життя, зробити його кращим.

Великою увагою до маленької людини відзначається і новела "Останній листок". О. Генрі знайомить нас одразу з трьома непримітними людьми: двома художницями-початківцями Джонсі і Сью та старим художником-невдахою Берманом. Джонсі тяжко захворіла і вирішила, що помре, коли відлетить останній листок плюща за вікном. З кожним днем ставало все менше листків, з кожним днем наближалася до дівчини смерть. її подруга Сью про все розповіла Берману, і той, що все життя мріяв написати шедевр, здійснює свою заповітну мрію: малює листок плюща та чіпляє його на гілку. Це він робив у сильну негоду, тому застудився й помер. А Джонсі, яка думала, що відлетів останній листок, наблизивши до неї смерть, раптом побачила, що він все ще тримається. У дівчини прокинулася жага до життя, вона повірила в те, що одужає. І одужала завдяки шедевру старого Бермана. Так, цей невеличкий листок — справжній шедевр. Не з художньої точки зору, ні. У нього була вкладена любов до людини, віра в її сили, бажання добра. І людяність перемогла.

О. Генрі показав героїв із доброю душею, змушуючи нас пильно придивлятися до кожної людини, вчитися бути гуманним до всього, що оточує.