«Фарбований шакал». Чому не варто видавати себе за когось іншого?

Шкільний твір

У казці "Фарбований шакал" розповідається про те, як шакал обманув звірів. Він ускочив у бочку з синьою фарбою, виліз звідти геть, синій. Звірі не впізнали його. Тоді хитрий шакал захотів стати царем над лісовими звірами. Усі лісові мешканці, коли побачили такого дивного звіра, спочатку злякалися, а потім вирішили, що його створив бог Брахман, і сказали йому: "Прав нами, о царю!" І шакал став правити аж доти, поки звірі не зрозуміли, хто він є насправді.

У моєму житті також таке було. Цього літа я їздила в гості до своєї сестри в інше місто. Сестра мене познайомила зі своїми подружками, і ми часто гралися разом. Я вчуся в музичній школі і трохи граю на фортепіано, вмію малювати, їздити на велосипеді. А от комп'ютера в мене немає. Мені дуже хочеться комп'ютер, але батьки кажуть, що він мені ще не потрібен. Таня й Катя кожного вечора вихвалялися своїми комп'ютерними іграми. Я їм дуже заздрила. Мені теж хотілося бути не гіршою за них. І я сказала, що вже з першого класу я всі свої домашні завдання виконую в електронному вигляді. Але мама про мої вигадки нічого не знала й сказала подружкам правду. І от тепер я насправді зрозуміла, що таке сором. Соромно було не за те, що я не маю такої сучасної іграшки, а соромно за те, що від мене відвернулися дівчата й назвали "брехухою".

Коли я читала "Фарбованого лиса" і "Фарбованого шакала", мені ще раз стало соромно за себе. Я назавжди запам'ятаю цей урок. Адже дівчата дружили зі мною й без комп'ютера. Навіщо мені було придумувати небилиці?

Шакал прогнав своїх родичів, коли був царем. А тепер, коли його проженуть із царства, куди він піде? Якби він не обманув звірів, то тепер не довелося би страждати. Казка "Фарбований шакал" вчить, що потрібно бути собою і не обманювати нікого.