Вибір жінок Світязя

Шкільний твір

Міцкевич Адам

(1798-1855)

Відомий польський поет, який став родоначальником польської літературної мови. Ідеї свободолюбства юнакові були прищеплені ще в батьківському домі, а згодом — в університеті. Перші його твори — "Анеля", "Демосфен" — демонструють вольтер'янські настрої, в них звучить віра в прогрес, мрія про краще життя. Міцкевич стає активним учасником визвольного руху в Польщі, зазнає переслідувань, ув'язнень, вигнання з рідної землі.

Балади Міцкевича — це ода вільному життю народу; теми балад розвиває поет надалі в поемах "Гражина", "Дзяди". Роки заслання, коли він буває в Криму, в Одесі, Петербурзі, стали роками створення ним кращих ліричних творів. У Росії 1826 року виходить книга "Сонети", 1834 року Міцкевич опублікував поему "Пан Тадеуш", яку називають "енциклопедією польського життя". Поезія Міцкевича була популярною за життя поета, і зараз вона залишається одним з кращих здобутків польської літератури.

Вибір жінок Світязя

Люблю я весь народ! В обійми я приймаю

Всіх днів минулих, всі прийдешні покоління,

Усіх до лона пригортаю.

Як батько, приятель, як муж коханий;

Народу радість хочу дати,

Ним всесвіт хочу здивувати, —

Йому до щастя тут шукаю шлях незнаний.

Ці слова належать видатному польському поету Адаму Міцкевичу. Бог нагородив його чудовим талантом митця, випробування долі не зламали, а загартували його. Коли я чув розповіді про розшматовану Польщу, про намагання поета допомогти рідній землі, я зрозумів, що значить бути патріотом. Совістю народу, улюбленим сином називають поляки Адама Міцкевича. Вони пишаються ним, як ми пишаємося своїм Шевченком.

Народився майбутній поет неподалік від містечка Новогрудок, у Білорусії, захопленій Литвою. Батько був збіднілим шляхтичем, тож Адам не належав до "золотої молоді", з дитинства захоплювався народними легендами, переказами, піснями. Пізніше він навчався у Віденському університеті, стає членом таємних патріотичних організацій. Звичайно, починаються переслідування, поет мусить залишити батьківщину. Але ніхто і ніщо не заставить його перестати бути патріотом, полум'яним словом допомагати їй. Саме так з'являється цикл балад Адама Міцкевича.

Усна народна творчість приваблює поета, він прагне втілити правду народу. Особливо захоплюють вчинки героїв минулого, їх патріотизм.

Саме в цей період написана балада "Світязь".

Світязь — це озеро, яке розташоване на Україні, у волинській області. Мабуть, через Те, що воно належало протягом історії до багатьох держав, про Світязь народ склав багато переказів, легенд. Саме одна з них лежить в основі однойменної балади.

Коли читаєш твір Міцкевича, наче бачиш це чудове озеро:

Станеш, затримавши подих:

Зорі побачиш вгорі й під собою,

Місяць у небі і водах.

І поринаєш у світ легенди...

Страшно бути біля води, особливо проти ночі. Чути якийсь жіночий стогін, брязкання зброї, грім над водою. Яку таємницю зберігає Світязь, про що може розповісти нащадкам? Ось з Божого благословення закидають невід:

Ні, не страховище — жінку впіймали

Кучері білі, уста, мов корали

Очі великі і сині.

Аж ось чуємо розповідь княжни. Колись тут лежала держава Туганів. Та ось прийшла біда: на сусідів напало царське військо з Русі. Князь вирішує допомогти, але вагається:

Як власних підданців

Сам на поталу я кину?

Світязь не має ні мурів, не шанців

Та юна княжна заспокоює батька. Вона розповідає, що бачила сон, наче янгол візьме під охорону місто. Батько поспішає на допомогу другу, та саме в цей час приходить велика біда. На незахищений Світязь нападають вороги. У місті залишилися лише діди та жінки. Вони і приймають рішення:

Вбиймо себе, бо загибель вже близько.

Смерть від ганьби урятує!

Озеро поглинає жителів, даруючи їм безсмертя. І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків — а що зробили ви для своєї Батьківщини?

...Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнений, заклик поета, громадянина і патріота.