Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова "Майстер і Маргарита")

Шкільний твір

Схожі твори

Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова "Майстер і Маргарита")

І. Спроба визначення жанру. (Як правило, жанр твору диктує використання певних художніх засобів. Але у даному випадку важко визначити різновид роману, в якому є міф і реальність, комічне й трагічне водночас. Саме тому Булгаков використовує у різних ситуаціях то гумор, то іронію, то гротеск і сатиру. Причому всі ці засоби пов'язані.)

ІІ. Іронія і парадокс у романі. (Один із відомих дослідників літератури В. Лакшин вважає, що в самій природі роману Булгакова є щось парадоксальне. У ньому присутня іронія — не як риса стилю або прийом, але як частина загального розуміння світу автором. Парадокс руйнує звичне уявлення про світ. Отож і в романі "Майстер і Маргарита" у незвичайному відкривається загальнолюдське й зрозуміле, тоді як у звичному, житейському іронічний погляд автора знаходить немало загадкового й дивного. Про це свідчить сцена у вар'єте, коли співбесідники Воланда воліють бачити в ньому не більш ніж майстра гіпнозу. Відтак Жорж Бенгальський з "мудрою посмішкою", як іронізує автор, поспішає заспокоїти всіх, що маестро добре володіє технікою фокусу. Тому й Варенуха відкарачкується від питань житейською фразою: "Этого не может быть!")

ІІІ. Чого вимагає авторська іронія. (Хоч Булгакова й звинуватили в містицизмі, проте він зовсім не закликав нікого ні до якої нової віри тощо. Він запропонував лише припустити: а що якби... Автор іронізує перш за все над млявістю думки, яка призводить до стандарту мислення й дії.)

ІV. Гротеск як засіб викриття негативу.

1. Гротеск та іронія у взаємодії. (Булгаков іронізує з приводу того, що диво можуть творити й усякого роду шахраї. Схоже, що бюрократи, брехуни, хабарники можуть позмагатися з нечистою силою у справі творення "чудес". Так народжується ідея гротеску.)

2. Фантастика й гротеск. (Автор вживає фантастику як засіб підкреслити недолугість реальності. Так Коров'єв здійснює фантастичне: залишає за столом "керуючий костюм". Гротеск? Так, але чи не дивно, що, повернувшись, керівник схвалив усе підписане костюмом. Величезний кіт Бегемот не тільки лізе до трамвая, але ще й збирається заплатити, і це не дивує кондуктора, а дратує. І так гротеск допомагає побачити, що саме отруює життя людей — злість, боягузтво, підозрілість, брехня.)

3. Коли реальність гротескна. (У романі чимало рис сучасної Булгакову дійсності з її перебільшеним страхом перед державою. Так упійманий на хабарі Никанор Босой зізнається, що гроші брав, але радянські, а не валюту. Таким чином він намагається відмежувати суспільну мораль від особистої: він шахрай, але він свій, радянський. Так само гротескно виглядає реальність у магазині торгсину. Гротескність зображеного лише підкреслює його негативність, є способом виявлення негативу.) V. Значення іронії та гротеску. (Обидва засоби застосовуються й щодо зображення демонічних сил, і щодо мешканців сучасної Булгакову Москви. Автор підкреслив за допомогою гротеску й іронії те ненормальне, яке заслуговує бути осміяним.)