Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за п'єсою П. Кальдерона «Життя — це сон»)

Шкільний твір

Педро Кальдерон — відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п'єса "Життя — це сон", яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини.

Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана.

Але, на диво, перед нашим поглядом постає особистість, сповнена роздумами про навколишній стан речей, про вроджену гріховність людини тощо. Сехисмундо розуміє, що над ним тяжіє фатум, але не знає, як із ним боротися.

Поштовхом до еволюції принца стає рішення короля-батька змінити статус ув'язненого. Однак, опинившись у палатах, принц виявляє риси характеру, зовсім непомітні до цього. Ми бачимо правителя-самодура, який погрожує смертю будь-кому з оточення. У поведінці Сехисмундо легко вбачається гнів на кривдників, бажання помститися. Він зовсім не бореться з пристрастями, що збурилися в ньому. Принц усвідомлює власну жорстокість і знаходить їй виправдання:

...Обійтись без них я можу,

Як обходився до цього,

Коли батько мене строго

Взяв у вежі під сторожу;

На мені зганяв свій гнів,

Мав мене за бузувіра

І виховував, як звіра,

Як недолюдка, ростив

І бажав моєї смерті...

Цим він провокує повторне ув'язнення. Однак повсталий народ визволяє законного правителя з кам'яної вежі, і, на диво, усвідомивши відповідальність, що лягла на його плечі, Сехисмундо перероджується, стає мудрим правителем. Таким чином П. Кальдерон показує еволюцію: в'язень—тиран—мудрий правитель. Герой повністю долає пристрасті, що бушують в ньому, і, всупереч пророцтву, виявляє кращі риси свого характеру.