Лі Бо

Шкільні твори за творчістю

На яшмових сходах разом з Лі Бо

І роки проходять,
Але в пору дощів
Схожу, як бувало,
На стіну пустого палацу
...І знову стоїть вона на стіні пустого палацу і вдивляється в небо, яке вже дихає осінню. Холодна темрява проникає у широкі рукава її вбрання, охоплює тіло й підбирається до серця. Шовковисто-білий місяць байдуже ллє своє світло, і білі роси тьмяно сяють у ньому. Із приходом ночі гірка туга чекає на неї у кутках спорожнілих покоїв і не відпускає до перших променів сірих безрадісних світанків.

Читати весь твір →